Односкладне речення

Світало.

Тополі. Палаци. Небо.

Сонцю над світом горіти.

Там усе правильно записано.

Світало.

Тополі. Палаци. Небо.

Сонцю над світом горіти.

На небі - зорі.

А в степу весніє, весніє...

Погуляю понад морем та розважу своє горе.

Після вечері зразу ж лягали спати.

Чесне діло роби сміло.

А в степу весніє, весніє…

Погуляю понад морем та розважу своє горе…

Після вечері зразу ж лягали спати.

Чесне діло роби сміливо.

Вхід до землянки зробили під великими горіховим кущем.

Посій в пору, будеш мати зерна гору.

Настав пекучий полудень.

Пахне морем і озоном від притихлої землі. 

У лісі темніє рано.

Дощем розмило дорогу. 

Сиджу біля вуликів.

Не плюй до криниці, бо схочеш водиці.

Вересніє.

Дихалося вільно.

Пахне травою.

Пливемо назустріч сонцю.

Білий цвіт - чорна печаль.

Кожна людина неповторна.

Орфею, грай на сопілці!

Промені як вії сонячних очей!

Бори, діброви, несходимі пущі!

Земля Вітчизни, квітни і живи!

В повітрі дощ.

Ми - джини в закоркованих пляшках.

Прихмарило. Пізня пора.

До ночі визоріло. Йдеться на мороз.

Росте дитина в сні, а геній - після смерті.

Поменшало багрянцю. Побільшало блакиті.

На обрії - химерна поема гір.

Світає...

Великий світ.

Цей світ широкий, неозорий...

Працює із задоволенням.

З нетерпінням чекаю осені.

Плануємо зустрітися завтра.

Раптом виросли в мене і сплеснули крила.