Односкладне речення. Неповне речення.

Бережи честь змолоду.

Ночвами моря не перепливеш.

Лупайте сю скалу!

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

Батьків не вибирають.

Нарешті ремонтують магістраль.

Правди не сховаєш.

Коней на переправі не міняють.

День народження святкуватиму пізніше.

Правда перетягне.

Немає пісні без любові.

Держи кишеню і уста замкненими.

Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

В траві стихло навкруги.

Дорога. Ранок. Тиша.

За бортом стиха дунайська хвиля.

Ще осені такої не було.

Багато написано про красу буковинську.

На тисячах полотен відбито цей чарівний край гір і долин.

Мені страшно.

Пливемо назустріч сонцю.

Його запросили у гості.

Дивиться цікавий фільм.

Заспівай, соловейку!

Повітря напоєне пахощами трав.

Гірські печери затоплено водою.

А ти десь там, за даллю вечоровою.

Темна ніч.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Вітер – батіг тепла, холоду, квітів. 

Сон був наче хмари, хмари – наче сон.

День мій – вік мій.  

Вівторок – щасливий день.

Степова безмежна голубінь.

Так і сталося.

Красиве для Реріха добре, а добре красиве.

Сперечалися довго.

Багато слів написано пером

На другий день тільки про повінь і говорили.

Океан чистоти й сяйва.

Семеро одного не ждуть.

А поруч - усміх, ласка, мати.

З поля тягне холодом.

Правда неправду перетягне.

День народження святкуватиму пізніше.