Безособові речення.Називні речення

означено-особове 

узагальнено-особове 

 неозначено-особове 

безособове 

називне

називне

означено-особове 

узагальнено-особове 

неозначено-особове 

безособове 

узагальнено-особове 

 безособове 

неозначено-особове 

означено-особове 

називне

безособове 

означено-особове 

називне

узагальнено-особове 

неозначено-особове 

Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний.

Рання осінь бродить полями.

Воскрешаю в пам'яті давні перекази і бувальщини.

Липка глина набиралася на чоботи.

Не діли шкуру невбитого ведмедя.

І мене в сім'ї великій, сім'ї вольній, новій не забудьте пом'янути незлим, тихим словом.

Портрети його друкуватимуть у столичних газетах.

Кожній хвилі нема ж вороття.

Від ріки тягне проникливим холодом по ногах.

Ось мій поріг.

Клин клином вибивають.

Тепер розмовляємо про свої справи розсудливо, без поспіху й гарячки.

Уже закінчили жито жати.

Не всякому слуху вір.

Скажи мені правду, мій добрий козаче...

Брехливу собаку чути здалека.

Йду поміж люди.

Ранок. Сонце золоте.

Сутеніло помалу.

А в степах води не допросишся, ночувати не достукаєшся.

Лежачого не б'ють.

Океан чистоти й сяйва.

Доволі мовчати

Одіспишся у спокої і поїдеш з нами.