Односкладні речення. Неповні речення

А.Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

Б. В травні стихло навкруги.

В. Дорога. Ранок. Тиша.

Г. За бортом стиха дунайська хвиля.

А. З росою в лузі не зів"яну.

Б. Відмикаю світанок скрипічним ключем.

В. Поговоримо думами тихо.

Г. Не поганьбімо ж бо ніколи міщанством романтичних шат.

А. Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти.

Б.Об цій порі знайшли їх трьох в оцій долині.

В. Нас зустрічають хлібом-сіллю.

Г. Йому скрутили руки.

А. Посадили над козаком явір та калину.

Б. Спочинь з дороги, брате.

В. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть.

Г. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

А. А ген там, виходьте!

Б. Гарно у таку пору в полі.

В. Сійте вчасно - матимете рясно.

Г. В тропіках темніє одразу.

А. Взимку та повесні Курінь відчинено з рану до вечора і цілу ніч.

Б. Яшкові не спалося.

В. Між будинком та брукованою вулицею розбито мальовничий палісадник.

Г. Відпочити б з дороги.

А. Лукії чогось не співається.

Б. Заморосило осінь у сльозу.

В. Як гарно пахне сіном молодим!

Г. Швидко розвиднілося.

А.Ще осені такої не було.

Б. Багато написано про красу буковинську.

В. На тисячах полотен відбито цей чарівний край гір і долин.

Г. Мені страшно.

А. Надворі було тихо, як у хаті.

Б. Віконця замуровано морозом.

В. Тихо скрізь і на серденьку тихо.

Г. Дітям спочатку було дуже чудно.

А. Словами серденька не одурити.

Б. Холодно надворі було.

В. З природою треба поводитись обережно.

Г. Тож відпустити дівчину негайно!

А. Щастя - то квітка незнаного краю.

Б. Зелений луг.

В. Немає на світі ні грому, ні вітру.

Г. Світ - не тільки ти.

А. Вірю в людину.

Б. Туманним досвітом вийшли на узлісся настороженого лісу.

В. Життю - ні кінця, ні начала.

Г. Свої мрії роздам солов"ям заповітним.