Синтаксис (до однорідних членів речення)

«Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!» – ось Шевченків заповіт.

Троє людей різного віку підходило до села.

Кожен повинен займатися своєю справою.

Є в нашому житті ще чимало об’єктів для нещадної сатири.

Чорне море в такій порі виблискує тисячами зірок.

1. А 2.Д 3. В 4.Б

1. В 2. Г 3. А 4.Д

1. В 2. А 3. Г 4.Б

1.А 2. В 3. Б 4. Д

1. Д 2. В 3. Г 4. А

1. Г 2. В 3. Д 4. Б

1. Б 2. Г 3. Д 4. А

1. Г 2. В 3. Д 4. А

Стара черемха заздро поглядала на першу вишню, визрілу несміло.

Народилося літо з дощів і снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

Зустрілись двоє пізно по зимі, та вже й на скронях паморозь зимова.

Мені чомусь наснилася весна, така ясна, така сліпучо-біла.

Мати жде і поглядом далеким шукає битий, посивілий шлях.

Ще сонячні промені сплять.

Не все пробачить можна і забути.

Сусіди почали бити тривогу.

Сиплеться і сиплеться осіннє листя.

Сміливі завжди мають щастя.

Поети - вічні перехожі.

У високості — блакить.

Старі дуби, спасибі вам за осінь!

Мій перший вірш написаний в окопі.

Дякуємо за постійну й ненастанну підтримку.

Вівса, пшениці, ячмені – все зіллялось в одну могутню хвилю.

Небо сміялося своєю чистою, глибокою блакиттю.

За осокором виблискувало чисте плесо прозорої, блакитної води.

Стояла тиха зоряна ніч.

Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух українського народу.

Чисті, немов змиті джерельною водою зорі тчуть над землею мерехтливе покривало.

І все: і штормуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари – пройняте легеньким серпанком рухливого туману.

Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї.

Ганна Тарасівна встала раніше, зварила каші, насмажила млинців.

Мине тиждень, і осінь перебере свої законні повноваження.

Доброчинство вимірюється не величною, а доброю волею.

Я полем ішов і зеленим узліссям, і лугом.

Кожен стрічний чоловік стане йому батьком кожна жінка матір'ю кожен юнак братом кожна дівчина сестрою.

Саме верба слугувала для виготовлення домашнього начиння ложок, корит, кошикiв i навiть човнiв.

Ось-ось прокинуться жоржини від сну, розплющать повiки й заграють рiзними барвами свого цвiтiння синьою, рожевою, фiалковою.

Багато чого бачили мисливцi на своєму вiку i звiрiв усiляких, i птахiв, i рiзнi пригоди.

У космос через релiгiю, у Захiдну Європу, Азiю та за океани через українську культуру навсiбiч пориваються силовi лiнiї Софiї Київської.

1. Д 2.Б 3.А 4. В

1. Г 2. В 3. А 4. Д

1. Г 2. Б 3. А 4. В

1. Д 2. Б 3. Г 4. В

iсторико/культурна революцiя, Право/бережна Україна, лiтературно/художнiй огляд

схiдно/слов’янська культура, гостро/бiчне камiння, народно/поетична творчiсть

червоно/гарячий колiр, навчально/виховний процес, темно/зелені очi

срiбно/водний Днiпро, приємно/ святкова подiя, яскраво/синє небо

рожево/бузковий дим, шести/пелюсткова квiтка, давньо/руська лiтература