Основні види складнопідрядних речень

а) Україно, прихилюся я до тебе,\ Помолюся за твоє безкрайнє небо.

б) Чужі приходять в час твоїх щедрот, \ А я прийшла у час твойого смутку.

в) В обіймах вітру, в морі сонця і тепла, \ В саду любові я ромашкою цвіла.

г) Його душа у слово перейшла, \ Поставши в працьовитій непокорі. 

а) 3 види      

б) 2 види        

в) 5 видів

в) 4 видів

а) означальні        

б) обставинні             

в) з`ясувальні

г) порівняльні

А Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

Б Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало.

В На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці зеленіють левади.

Г Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

А Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

Б Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

В Майже повсюди на Гуцульщині було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

Г Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських.

А Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Б Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

В Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

Г Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

а) з`ясувальне            

б) означальне           

в) порівняльне

г) обставинне            

А) Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова.

Б) Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.

В) Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.

Г) Нам з тобою легко так, неначе вітер нам підказує слова.

А) Не знаю, чи побачу вас… 

Б) Боюсь на тебе подивитись, бо таких очей не можна не боятись.

В) Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань.

Г) Сама втекла в сніги, у глухомань, щоб віднайти душевну рівновагу.

Мушу сказати що я й тепер почуваю себе зворушеним.

Я не встаю з крісла де я сиджу і передчуваю щось надзвичайне.

Я дивлюся на знайоме обличчя мудро посміхаюся бо я знаю більше ніж скажу більше ніж ви знатимете.

Тайах придивляється до вродливого юнака що починає цнотливий танок.