Основні види складнопідрядних речень

а) Україно, прихилюся я до тебе,\ Помолюся за твоє безкрайнє небо.

б) Чужі приходять в час твоїх щедрот, \ А я прийшла у час твойого смутку.

в) В обіймах вітру, в морі сонця і тепла, \ В саду любові я ромашкою цвіла.

г) Його душа у слово перейшла, \ Поставши в працьовитій непокорі. 

а) 3 види      

б) 2 види        

в) 5 видів

в) 4 видів

А Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

Б Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало.

В На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці зеленіють левади.

Г Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

А Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

Б Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

В Майже повсюди на Гуцульщині, було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

Г Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських.

А Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Б Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

В Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

Г Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

а) обставинне            

б) з`ясувальне             

в) означальне

г) порівняльне             

а) з`ясувальне            

б) означальне           

в) порівняльне

г) обставинне            

А) Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова.

Б) Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.

В) Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.

Г) Нам з тобою легко так, неначе вітер нам підказує слова.

А) Не знаю, чи побачу вас… 

Б) Боюсь на тебе подивитись, бо таких очей не можна не боятись.

В) Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань.

Г) Сама втекла в сніги, у глухомань, щоб віднайти душевну рівновагу.

А) Він прихилився в храмі до одвірка, у тому храмі, де погас вогонь.

Б) А що було там кладовище, то вже ніхто й не пам’ятав.

В) Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.

Г) Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.