Складносурядне речення

Складносурядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова;

Складносурядним називається речення, у якому прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником;

Складносурядним називається речення, у якому наявний лише один головний член;

 Складносурядним називається речення, у якому є три головні члени.

Щодня, щоночі, молила і кликала до себе (Л. Тараненко).

Дощі, що зарядили над турбазою кілька днів підряд, зосталися ніби відрізані променем сонця на асфальті (Л. Тараненко).

Максим обережно відхилив почорнілу хвіртку і ступив на густо всипаний ледь видимим порохом куряви спориш (Л. Тараненко).

Над узорними віялами орляка снується легка-легка павутина, і повітря, здається, тремтить від натужної напруги… (Л. Тараненко).

Єднальних, протиставних, розділових;

Часових, причинових, мети;

Умовних, допустових;

Наслідкових, порівняльних.

Максим закушує губи – і кров солонить їх, і не може вийти з хати, не може нічим допомогти (Л. Тараненко).

Дзвінка дивилася на Максима, а очі її повільно наливалися слізьми (Л. Тараненко).

Він навіть зніяковів, угледівши її біля воріт турбази (Л. Тараненко).

Зелень її очей спалахнула, немов омита весняним дощем (Л. Тараненко).

Максим іде, і опала глиця, сплавлена промінням в жовтавий сяючий килим, порипує під ногами (Л. Тараненко).

Максим розумів, але не міг виборсатися, не міг виплисти на поверхню з-під судомного болю (Л. Тараненко).

Ніч – у чорному запиналі, обверчена чорним, де-де приперчена далекими вогниками жару (Л. Тараненко).

Ніч читає в його душі і страх перед смертю, і злу, люту ненависть до окупантів… (Л. Тараненко).

 Автобус плавно зрушив з місця, і дорога мовчки лягла під колеса (Л. Тараненко).

Древні, вічно замерзаючі, старі на лавах біля під’їзду провели цікавими поглядами (Л. Тараненко).

На сходах під ноги кинувся сусідський кіт, нявкнув противним басом (Л. Тараненко).

Чи то день, сонце гнали під лускуватою грубою корою, чи то збуджена уява Максима виною тому… (Л. Тараненко).

 У простих реченнях, які входять у складносурядне, говориться про швидку зміну подій, явищ;

Друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;

У складносурядному реченні є спільний другорядний член, який стосується обох простих речень;

Прості речення з’єднані підрядними сполучниками.

Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. (О. Гончар);

Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

Заплакав ліс осінніми дощами, і стиснув груди, мов лещата, біль. (В. Васкан);

А десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава. (В. Сосюра);

І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. (Л. Костенко).

Настала весна; і усе зазеленіло.

Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата. 

Шибки мов у пропасниці тремтять від ревиська моторів і стіни так само вібрують. 

Навкруги була пустка самотній ліс і не видно було живої душі. 

Безлисті чорні дуби та гриби в лісі рельєфно чіткі і в прогалинах між стовбурами погляд летить далеко.

Ще над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко).

Хвилина і табун мов буря понесла (М. Рильський).

Повітря тремтить від спеки і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський).

Ранок стрічав їх холодним дощем і плакав десь вітер в саду за кущем (О. Олесь).

1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б

1-А, 2-Г, 3-В, 4-Б

1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В