Перевірочна контрольна робота з української мови за І семестр 2023-2024 року

А) «Земле, земле, благословенна наша матінко! З року в рік даруєш ти свої щедроти. Чому ж цієї весни гніваєшся на нас? – шемрав старий, переминаючи в руках зашкарублу грудку, і, зітхтувши, додав: – Не буде дощу – пропаде все, згине».

Б) «Здавалося, ще вчора лежав сніг, аж ось уже й пролісок виткнув білуватого чубчика, аби привітатися зі мною – раділа Софійка, ніжно торкаючись пелюсток тендітної квітки, і примовляла: – Рости, красунчику, мені на радість, а весні на втіху».

В) «З-поміж усіх квітів, що ростуть у садку – щебетала Катря, складаючи букет з яскравих пишноголових айстр, що хилилися до самої землі – найбільше люблю чорнобривці. Лежить чомусь моя душа до них. Мабуть, від матері ця любов передалася».

Г) « Яка тільки краса навколо!» – тішилася Степанида, ступаючи босими ногами по мокрій від дощу землі, ловлячи невагомі краплинки, які падали з листочків – «Так і хочеться укутатися небом і полинути далеко-далеко, аж за обрій».

А) Вийшовши надвір Панас солодко позіхнув перехрестив рота і вкинувши у торбу кілька печених картоплин та зачерствілий окраєць попрямував на вигін весело насвистуючи пісеньку що ніяк не виходила йому з голови Никодим Никодим ти у батька один.

Б) Куди це я поділа торбинку з чебрецем бубоніла Параска один за одним виймаючи з печі горщики зі стравою і додаючи в кожен якесь духмяне зілля від чого вся хата наповнилася неймовірним ароматом який лоскотав ніздрі й нагадував про наближення свята.

В) Струсивши з коміра сніг і сівши на лаву Степан неквапливо почав розказувати як розпродавши все збіжжя ходив по ярмарку вибираючи різнокольорові шовкові стрічки для дівчат та різьблених дерев'яних коників для хлопців.

Г) Оцього дідуха Петре на покуті постав та сіна свіжого по долівці потруси а як упораєшся до худоби сходи лопотіла Катря застилаючи стіл святковою скатертиною яку ще дівкою вишивала а тепер виймала лише двічі на рік у великі свята.

А) Споряджаючи Корнія на ярмарок, Марічка сипала словами, мов горохом з решета: «Ось тобі карбованець, купи маленьке поросятко. Вигодуємо - на Різдво ковбаска буде».

Б) «Ти, Кіндрате, зла не тримай. Дарма, що про мене люди говорять. Люди різні - то й говорять по-різному, - вів своє Панас, підозріло зиркаючи на всі боки. - А що не чули, то добрехали».

В) «Степане, бережи себе, я чекатиму, - і затнулася, дивлячись на коханого: - Дозволь хоч надивитися на тебе».

 Г) «Ти, Михайле, — кажу, — хоч би разочок на неї глянув. Бач, як вона до тебе світиться».

А) «Очисти серце, щоб прийняти мудрість, котра в підступну душу не входить», — писав М.Смотрицький. 

Б) В.Симоненко застерігав: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».

В) За словами І.Кочерги, «береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких».

Г) І.Срезневський писав, що «Без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна».

А) Галасливі стрижі, здавалося, пірнали з кручі у саму річку і, ледь-ледь торкнувшись крилами води, знову здіймалися вгору, намагаючись долетіти в захмарʼя і вхопити крихту веселки з небесного купола.

Б) Зорі хлюпалися в небі, віддзеркалювалися у воді й кидали на землю невагомі тіні, які шелестливо й таємниче линули берегом, мов оксамитні крила.

В) Засинали старі сичі, перегукуючись між собою, та молодик зрідка пробивався крізь темно-сині волокнисті хмари, скоса позираючи на землю і знову кутаючись у чорне шмаття.

Г) Вітер грався з гіллям берези, заплітаючи його в довгі коси, несподівано зривався й летів далі, то збиваючи докупи хмари, то ховаючись у розгойданому верховітті, наповненому мʼякими тінями.

А)Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць.

Б)Не сплять цвіркуни і фонтан та кліпа очима-зорями небо.

В)Лиш гул од копит степом котився та хліба шелестіли.

Г)Нове століття вже на видноколі і час новітню створює красу.

А ) Узявши до рук запилену скрипку Микола налагодив струни повів смичком і жалібна пісня прокотившись по хаті впилась у душу.

Б) Проходять покоління по землі та кожне творчий слід свій залишає.

В) Над яром порослим ожиною та бузиною стояло невеличке село і прикрашала його нова церква.

Г) Зустрілись двоє пізно по зимі та вже на скронях паморозь зимова.​

А) Мрійливо вдивляючись у зоряне небо, таємниче, безкрає, Марічка линула думками туди, де блукало її серце, шукаючи стежину до коханого.

Б) Укрита крапельками дрібної роси, виблискувала на сонці молода конюшина, де оселилася ціла родина сюркотливих коників, дзвінкоголосих, нестримних.

В) Снігова хмара, сіра, брудна, розправивши важкі сувої над самою землею, трусила невагомим пір'ям скрізь, де були чорні прогалини, млосно сповиваючи м'якими тенетами все навколо.

Г) Скута крижаними ланцюгами річка дрімає до весни, а мороз тріщить, лютує, зазирає усюди, де ще не був, накидаючи чудернацькі тенета- мережива на закоцюблу землю.

А) Ніжною рожевою пеленою вкривалися верхівки дерев, виграючи веселковими барвами під променями вранішнього сонця котре, прокинувшись, повагом сходило над землею, наповнюючи все живе світлом і благодаттю.

Б) Стрімка ріка, бурхлива, неспокійна, несла свинцево-сірі води, вплітаючи у них шовкове волосся дощу, билася об піщані береги які густо поросли ламким очеретом та соковитою осокою.

В) Тільки розбурхане море нуртує десь здалеку, та кругловидий смутний місяць сходить поміж хмар, кидаючи на землю тремтливі тіні.

Г) Непомітно підкрався погожий вечір, стих сердитий вітер, заблищала далека зірка, ще хвилина і засяють ліхтарі, розсікаючи вечірню темряву.

А) Увійшовши в хату й переминаючись з ноги на ногу, Михайлик поспіхом згадував колядку, що вчив учора з дідом, сподіваючись потішити хрещену й отримати гостинця.

Б) Дівчина зніяковіла і, ховаючи очі, раз у раз смикала косу, сподіваючись, що батько не віддасть її нелюбові за дружину.

В) На Святвечір господар, вдягнувши найкраще врання, поштиво вносив у хату дідуха, що здавна був символом доброго врожаю, миру й злагоди в родині.

Г) Після невдалого сватання Василь збайдужів до всього, усе частіше став заглядати у чарку, спав з лиця так, що й на люди вийти сором.​

А)1

Б)2

В)3

Г)4

Д)5

А) Михайлик стрімголов заліз на дерево, нарвав черешень і, зістрибнувши на землю, побіг до Люби, сподіваючись, що та ще не пішла на пасіку.

Б) Сумна пісня, що з болем і плачем рвалася з грудей Степаниди, ширилася, росла, мережкою снувалася по хаті.

В) Сонце, розігнавши хмари, почало так палити спраглу землю, що все живе ховалося в траву й під листя.

 Г) Іванка, перестрибнувши через невеличкий струмок, здивувалася, що Петро й не думав її наздоганяти.