Підсумкова контрольна робота

А) Мати з Нимидорою порались у хаті, готували вечерю

Б) Вона – це гармонійний спів, дух злагоди і миру.

В) Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом у яблуневім цвіті.

Г) Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами.

  А) у простих реченнях, які входять у складносурядне, говориться про швидку зміну подій;

  Б) друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;

В) у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень;

Г) прості речення з’єднані підрядними сполучниками.

  А) Двері тихо скрипнули й розчинилися, хоч він і не штовхнув їх.

  Б) Грали два водевілі – один російський, другий український.

  В) Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском

Г) ) Я бреду далі серед високих кущів, напоєних дощем, і вони зрошують мене все знову й знову.

   А. […], […], а […], (що…), та […].

  Б. […], […], а […], (що…), та (…).

В. […], […], а […], (що…).

   Г. Немає правильної відповіді.

А.[…, (як…) ,..], (коли…), а (…); […], (коли…), (коли…) і (…).

  Б. […, (як…) ,..], (коли…), […], (коли…), (коли…) і […].

   В. […], (як…), і […], (коли…), а (…); […], (коли…), (коли…) і […].

   Г. Немає правильної відповіді.

А. […], і […], (як…), а […], (перед якою…), (які…).

   Б. […], і […], а […], ( перед якою…), (які…).

   В. […], і […], (як…), а […], (які…).

   Г. […], і […], (як…), а […].

А. Ти забув, що пес, який хоче вкусити, зубів не вишкірює…(Р. Іваничук).

Б. Я пробував заперечити, але візир показав мені листа, писаного твоєю рукою

        (Р. Іваничук).

В.Задумувалась не раз Марія, чому такий добрий для неї цей ледь похилий рудовусий  чоловік, та догадатись було неважко (Р. Іваничук).

Г.Тільки запам’ятай: той не любить своєї батьківщини, хто хоче нагороди за любов до неї (Р. Іваничук).

   А. Вона заговорила тією чистою, не зіпсованою татаризною мовою, яку чув ще в дитинстві (Р. Іваничук).

Б.Умерла пісня, що гомоніла в селі вечорами, адже мусульмани не виходять із хат після заходу сонця; почала стихати українська мова на вулиці – розмовляти нею стало незручно перед татарами; татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць, що ходили з відкритими обличчями, тож, ідучи в Бахчисарай на базар, українки закутувалися в чадри, щоб не дратувати правовірних (Р. Іваничук).

   В. Азем-паша приклав руку до грудей, прощаючись з Омаром, і вийшов із селямлика

   Г. Пригорнув скитальників, пригостив, та й відмолодів якось Стратон, наче свою рідну сім’ю знайшов на вигнанні (Р. Іваничук).

А.Татко, навпаки, взяв відпустку, як тільки все зрозумів (Л.Тараненко).         

Б.Всю дорогу спокійно і врівноважено розповідав цікаві бувальщини, що трапля-лися з ним під час плавання (Л.Тараненко).

В.Я боялася повтору, як показало життя, не без підстав (Л.Тараненко).

Г. Павлові не сказала навіть, щоб не тривожити зайве, не додавати муки (Л.Тараненко).

А.Я ж кажу вашмосьці потрібна ще одна баталія і ще одна ханська зрада (Р. Іваничук).

Б.Подалися назад загони розвідників Іслам-Гірей звернув коня і залишаючи свій намет сам почвалав попереду…(Р. Іваничук).

В.. Порозсідавшись навколо котла вони їли  і крадькома запивали вином збоку на килимі за тацею вивершеною помаранчами і ананасами сидів Алім і теж пив вино (Р. Іваничук).                          

Г.Перші краплі крихітними копитцями  пробігли по затоці починався дощ (В. Дрозд).           

А.Захотілося стукнути по ньому,  щоб посипалися друзки (Л.Тараненко).      

Б.Вдень я погоджувалася з татком, що Вадим вродливий…(Л.Тараненко)        

В.. Хоч і лягла в постіль, не могла  заснути (Л.Тараненко).

Г. Вадим, звиклий до поклоніння,  не звертав ні на кого і ні на що уваги ( Л. Тараненко )