підсумкова контрольна робота

Іти швидко, гірська стежка, схожий на батька

Гідний подяки, повернутися вчора, мама усміхнулася

Брат і сестра, старий вітряк, багата уявв

Веселий сміх, біля будинку, звернутися з проханням

Будуть солодко віять минулим білі яблуні в нашім саду.

Чому не спить верба в прозору осінь?..

Ліси мої, хто вас убереже?!

Не дай мені напитися журби й душі замерзнуть від морозу.

Мишко з Дмитром будуть учитися.

Оленка вчасно закінчила писати.

Десятки людей почали підспівувати.

Ми з тобою будемо радіти.

Дощ зашумів над лісом і полями.

Із шовковиці опало останнє листя.

У хаті запахло теплим хлібом.

Люблю теплі осінні вечори.

Справа миру - священна.

Рівень успішності в класі - високий.

Стати переможцем - мрія спортсмена.

Кожен з нас добре знав відповідь.

Написати добру пісню - щастя для поета і для музиканта.

Випрошу у літа аж чотири дні, забреду у спокій, мов у хвилі жита.

Серце чисте співця то ранкової відблиск роси.

Він рідний нашим городам і селам.

Весна іде, красу несе, і тій красі радіє все.

Не змовляючись, дівчина та хлопець стали під старою березою, спершись на неї плечима

Купаюсь у травах пахучих, збиваю ранкову росу.

На жовтих стернях сизі гуси, від картоплищ снується дим, самотня груша, мов бабуся, тремтить над шляхом віковим.

Хто топиться, той за соломину вхопиться (Народна творчість).

Народилися мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними (М. Стельмах).

Маланка з Гафійкою теж заробляли (М. Коцюбинський)

 І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум’я й води (Л. Костенко).

 А вже на відпочилім небокраї прекрасний розгоряється пожар (М. Стельмах)

Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати в челядницькій (П.Панч).

Ні, любий тату, я буду слухатись (Леся Українка)

Тече вода в синє море, та й не витікає (Т. Шевченко).

Сніжок припорошив землю.

Біліє сніг.

Усюди засніжило.

Падає лапатий сніг.

Літо дбає, зима споживає.

Люблю печальну осінь в ріднім краї. 

Хто не жалує тварини, не пожалує й людини.

 Випав сніг – бережи ніг.

 О весно, ти моя!

Буду я навчатись мови золотої. 

День довгий, безконечний, тривожний.

 Кожен кулик своє болото хвалить.

Куди ти поспішаєш?

Додому. 

Петрусь, Павлусь і Ганнуся до лісу ходили.

 Посідали спочивати.

Повітря неначе прозорий граніт.

Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину.

 З самого ранку, виплутавшись із тендітних тенет туману, вигулькувало сонце.

 По-українськи хата на святки сіяла вишитими рушниками.

 Від добра добра не шукають.

 Намалюю квіти, сад, в синім небі гуси.

В газеті пишуть про ці дивовижні ліки

Не бійтесь заглядати у словник

І хліб, і першу радість, і сльозу по-братському ми порівну ділили.

 Луки, гори, пишні сади - все земне й принишкле.

Їхав, їхав козаченько лугом, долиною, та лісочком, та садочком до своєї милої.

Жайвір високий і перші уроки - дитинство моє.

Трактором орати — хліба вдосталь мати. (Нар. творч.)

Сто зозуль кувало щовесни. (І. Нехода)

Машина спускалася в байрак. (О. Гончар)

Мені осіння ніч короткою здається. (Леся Українка)

Мене все життя ваблять, і хвилюють зорі, місяць, ніч…

Жайворонок з’явився до тепла, а зяблик — до холоду

У темному гаю, в зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть, осідлані коні, вороні,

готові (Т. Шевченко).

Весь час чарівний, барвистий світ мінився.

дві граматичні основи

є другорядні члени речення

дві і більше граматичних основ

одна граматична основа

Шумить і хвилюється явір і сонце сміється з висот.

Стара верба заздро поглядала на молоду вишню.

Сонечко обливало землю своїм світлом і гладило промінням.

Тільки обмиті лихою годиною напівзруйновані димарі стояли як німі свідки нещастя.

Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

Земля скована морозом покрилась білим снігом.

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта

Люблю цю тишу мрійну вечорову.

У полях і житах тихим посвистом диміла місячна курява.

І сонним у смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс.

А Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Б Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

В Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

а) З високого причалу собаку було добре видно;

б) Здавалося глухий зрозумів би;

в) Остання Митькова фраза прозвучала б навіть незрозуміло.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Любомир хотів зупинитися, заспокоїтися, розчинитися в далекому безмежжі.

Ярослав мав давню мрію – потанцювати й поговорити з однокласницею.

Назар бере наплічник і вирушає вишукувати й купувати раритетні книги.

Софійка попросила нас прийти раніше й підготувати сюрприз для іменинника.

кома 1 – між однорідними членами речення

коми 2, 6 – при відокремленій обставині

кома 3 – на межі сурядних частин складного речення

коми 4, 5 – на межі підрядних частин складного речення

кома 7 – при однорідних членах речення

Тире при відокремленій прикладці

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире між підметом і присудком

Тире при відокремленій прикладці

тире в неповному реченні

тире в безсполучниковому реченні

тире між підметом і присудком

Тире в безсполучниковому реченні

тире при відокремленій прикладці

тире в складносурядному реченні

тире в неповному реченні