8 клас

лексичне та граматичне поєднання двох слів, одне з яких головне, а інше - залежне.

  слово або група слів, що виражають думку, має інтонаційну завершеність та служить для усного та писемного спілкування.

розповідними

  окличними

  питальними

  неокличними

  спонукальними

 Гарну стрічку зав'язала мама.

  Пішов дощ.

  Хлопчик грається.

Діти прийшли

  Весела дівчинка

  Загубився в лісі

  Листочки кружляють

Був чудовий весняний день.

Дівчинка гарненька, синьоока.

  Застебніть ремні безпеки.

Вони пишуть контрольну роботу.

Так називали омріяну райську країну.

  Грамотний читає і рядки, і між рядками.

  Підкажи найлагідніше слово.

  Учителя і дерево пізнають із плодів.

Спонукальне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертанням.

  Спонукальне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.

  Розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.

Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їна.

  Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей.

  Млиновеє коло шумить.

  Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу.

Снаряди почали вже падати в річку.

  Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха.

  І нехай наше життя буде чудесною піснею.

  Тече вода в синє море, та не витікає.

Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

  Життя стає радістю і святом для кожного в рідному краю.

  У Києві є чарівні своєю красою й привабливістю місця.

  Будівля була відкрита всім чотирьом вітрам.

Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.

  Нехай тендітні пальчики торкнуть вам серце і вуста.

  Над синім бором у рудих корчах мела-крутила крута зима.

  Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Вишневий сад.

Прекрасна усмішка у неба .

Околиця міста.

В саду сутеніє.

 Пливу по хвилі споминів.

Забуду моря віщий шум.

Все квапилось із „ніколи” й „ніколи”.

За правду, браття, єднаймось щиро.

В злагоді з совістю хочу жити.

Вчись не до старості, а до смерті.

Сійте вчасно – матимете рясно.

Я шукаю в людях хороше.

 Присвистують, пристукують, ще пустяться в танець.

Там зброю вміють у руках тримати.

Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть.

 Той монастир недавно збудували.

 підмет  

  присудок 

  означення  

   обставина 

  Лікарські рослини сушать у затінку. (Неозначено-особове)

  Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі. (Узагальнено-особове)

   Благослови, отамане, байдаки спустити. (Означено-особове)

  Поле чисте снігом скрізь укрило. (Безособове)

 На багнищі город мріє. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий.

  Пливе перон за сивими шибками. Туман… Шлагбаум…Тиша…Переїзд.

  Я ходив ці дні як неприкаяний. Шукав тебе.

   Крізь хмару – сонце зайнялось. Надувся вітер.

 Хатина в шапці сніговій.

  Сосни високі, серпень, спека.

  Вітер віє з поля на долину.

 Означено-особові.

  Неозначено-особові.

  Безособові.

  Називні.

  Узагальнено-особові.

1

2

3

4

5

6

Серце заполонило радісне передчуття.

Бабуся ще вдосвіта розпалила піч.

 Пісня ледве мріє в мороці ночі.

Птахи знищують багато шкідників.

Артур намагається розв'язати складну задачу.

 Стас хоче розмовляти літературною українською.

 Без щоденної праці мрії здійсняться хіба що в снах.

 Бажання малювати у нього з'явилося ще у восьмому класі.

журнал Однокласник, цукерки Білочка, кінотеатр Україна

збірка віршів Тиша і грім, письменник літописець, друг однокласник

 річка Дністер, кафе Казка, гора Говерла

 сон трава, виставка продаж, кінофільм Сон