Підсумкова контрольна робота за рік

Ірина,Ольга,Олексію.

Олександре,Григорію,Тетяно

Петро,Валерію,Роману

Олена,Катерино,Остапе

"Он від чого така гора м'язів,-здивувався Денис і додав: Мабуть,почну пити молоко!"

“В піджмурки зіграємо!” вітер прорік і у ліску затих. 

І промовив Олег віщий- «Твоя правда, сивий! Згубив мене мій кінь вірний, мій кінь білогривий!»

У полі могила з вітром говорила; «Повій, вітре, буйнесенький, щоб я не чорніла!» 

"Як важко перші кроки йти "(А.Малишко)

«... Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір'ю», - писав Т.Шевченко про Україну.

У народі кажуть,- «Правду говорить не язик, а душа».

Чудовий настрій передає М.Луків поетичними рядками:

"На душі ані хмарини.

Гарно в рідній стороні.

Кущ осінньої калини

Паленіє у вікні."

Сталося щось таке, чого не могло статися.  (В. Козаченко)

Де господар добре робить, там і поле буйно родить  (Нар. тв.)

Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок)

Земля висохла так, що під ногами дзвеніла.  (М. Коцюбинський)

Земля висохла так, що під ногами дзвеніла.  (М. Коцюбинський)

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).

Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).

Я люблю, коли ми лежимо на печі, а у печі під нами булькотить борщ (М. Вінграновський).

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання  (Леся Українка)

Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі  (А. Шиян)

На хвилину  раптом стихли голоси,  і  спинились тіні  (Ю. Смолич)

Лише  гул од копит степом котився: та хліба шелестіли  (А. Головко)

Чому ж стоїш без руху ти , коли ввесь світ співає?(О.Олесь)

Благословен той день і час, коли послалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами (М. Рильський)

Не злякать вам нікого, холодні сніги, бо розтопе вас сонце блискуче...»

Недовго спав Мирон Данилович: прокинувся вчасно, як призначив собі: звичка, вироблена роками, від неспокою» (В.Барка)

Такого речення немає

Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах...  (М. Хвильовий)

Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь (В. Гжицький)

Вартовий мовчить, ніби не чує і не бачить бабусі (В.Барка)

Необхідно зміцнювати дисципліну в класах, і я її зміцню.  (Ю.Збанацький)

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле (М. Коцюбинський)

Дощ пройшов – і Київ зеленіє (М.Рильський).

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде (нар. тв.)

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко)

Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі:

ми серця запалим;радіє місяць: повернувсь назад. (П. Филипович)

А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра (Б.Грінченко).

Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік (М.Стельмах).

[ ], [ ], але [ ].

[ ], [ ], (але ..).

 (ми...), [ ], але [ ].

[ ], ( ), але [ ].

займенник

сполучник

повтори слів

спільнокореневі слова