Підсумкове тестування з української мови для слухачів підготовчих курсів

Хто мовчить, той двох навчить.

Добро далеко розходиться, а зло ще далі.

Красна птаха пером,а людина добром.

Не з багатим знайся, а з розумним.

Вечір стелить над морем холодні дощі .

Минає день, тиждень, місяць і півроку збігло за водою.

А під вікнами ходять ночі і дощами густими плачуть.

Липневий день у вишитій сорочці ніс трударям води студений глечик.

пробач...мо.побуд...мо,сяд...мо;

смієш...ся, виднієт...ся,пишаєт...ся;

заход...те,заглян...те,порад...мо;

надієш...ся,виріж...мо,милуєш...ся;

нян...чити,тон...шати,змен...шукати.

... худнути,...купатися,...найти;

...хвилювати, ... фокусувати, ...хитрувати;

... фотографувати, ...цілити, ...чесати;

...тверджувати, ро...хвильований, ...хованка.

двадцять два дні;

два з половиною гектарів;

три сантиметра;

чотири коридора;

два художників.

пр...дбати,пр...тихнути, пр...судити;

пр...дорожній,пр...гарний,пр...котити;

пр...бігти,пр...мудрий,пр...швартувати;

пр...зидія,пр...гасити,пр...сісти;

пр...крутити,пр...багатий, пр...добрий.

вагон, характер,продукт;

лісок, журнал,коридор;

апостроф,Париж, світогляд;

сік,театр,продукт;

Львів, трикутник,гектар.

кущ, кільце, глянець, ліс;

марш, казка, поле, шовк;

кварц, парча, гроза, калина;

кришталь, метр, нуль, дощ.

Все так і потягло до води ,до її чистої хвилі ,до її цілющої прохолоди.

А море і сердиться й лає вітри,що нишком його підслухають з гори.

Лось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках.

Яворові сниться яворина та її кохання молоде.

Між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав.

Чого ж ти журишся ,ромашко,чого ж ти гнешся до землі?

По діброві вітер виє,гуляє по полю,край дороги гне тополю до самого долу.

Самовар кипить,та нікому чай пити.

І ніхто того не чув не знав не бачив,опріч Марка Маленького.

А рідна сестра його- мла волохата- заводить на ніч солов'їв голосних.

Вже вечір в спину дневі дише,заливши фіолетом даль.

Осяяні місяцем,гори блищать...

Вирвуся нині я в поле ,гречками піду.

Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом.

Колос викупаний сонцем вклоняється мені.

На стернях прислухаючись до перелітніх птахів непокоїлися гуси.

Забіг із степу гай у передмістя в облогу взяв чиєсь старе обійстя.

Орач торкнеться до керма руками і нива дзвонить темним сріблом скиб.

І при пекучому сонячнім німбі ані краплини дощу.

Летить земля обпечена пелюстка.

Моя погибель мій же оберіг.

І земля і вода і повітря все поснуло.

Коли в маю дощ не випаде,то й золотий плуг нічого не виоре.

Все,що відбувається в світі природи, має свій смисл.

Ви маєте мислити й відчувати на рівні тієї краси,якою вас наділила природа.

Всіх пісень ще не виспівав ,бо зустрілося сонце в ту пору.

З весною,коли розпочались справжні роботи,розмови ставали більш різнобарвні і розростались.

Величезні хвилі так почали гойдати човен,що, здавалося, ось-ось його перекинуть.

На моє щастя,на материні прохання ніхто не зважає.

Отже, мовознавство як одна з гуманітарних наук є частиною культурології.

Може,у ваших родинах зберігаються якісь легенди??

біля

його

Нас

Тебе