Діагностувальна робота. Українська мова, 9 клас

недослівно передані слова іншої людини

мовлення іншої людини, яке передається дослівно

співзвучність закінчень у словах

поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір

тире

двокрапкою

дефісом

лапками

«Добре кажеш», — зауважив гетьман, — не раз чоловік робить не те, що хоче, а що мусить».

«Не годиться, — сказав Григорій, — щоб праця огірчувала життя, як це було в Єгипті з ізраїльтянами, бо, коли праця огірчує, вона рабська».

Довго й лицар слухав пісню, далі мовив на відході: «Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!»

«Я впевнена, що вільний геній мого народу витворить нове, вільне мистецтво…» — писала М. Заньковецька.

речення, яке має нерівноправні частини, поєднані сполучниками або сполучними словами

речення, частини якого поєднані інтонаційно, без сполучників чи сполучних слів

речення, у якому є тільки підмет чи тільки присудок

речення, частини якого є рівноправними за змістом і граматично та зв’язані між собою сурядними сполучниками

Геґрід сумно дивися на хлопця.

Гаррі аж підскочив, бо вже й забув про тих Дурслі.

Геґрід дивився на Гаррі ласкавими й шанобливими очима, але Гаррі не погоджувався з ним.

Тієї миті Геґрід зіскочив з канапи і витяг з-під плаща пошарпану рожеву парасольку.

Тут берези з вітрами шуміли в зелених гаях і над ставом схилялась гіллям молода яворина.

Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються в садки.

Край неба на заході почорнів і незабаром посунуло важке громаддя хмар.

На добрий врожай не було надії і серце хліборобів проймала тривога.

Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них.

Вона підвищила голос, щоб його було чути якнайдалі.

Я не виконую свого обов՚язку щодо цього хлопця, нічого гріха таїти.

Ну що ж, правду сказано в святому письмі: у людини дні короткі і повні скорбот.

дві

три

сім

чотири

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають (Леся Українка).

Але Маланка знала, до чого воно йдеться.

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

Але він не знав, які ознаки цієї хвороби.

Мені здавалося, що палець у мене зовсім змертвів, бо він так болів, що я навіть забув про зуб.

Так увесь цей гармидер ти вчинив, аби залишитися дома і піти ловити рибу!

Я вже не хочу сидіти вдома, я піду до школи.

Цей хлопець знав, що надає ціну життю.

Якось він іде і бачить, що вона на нього чортів привертає.

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

Томасе Сойєре, це найдивовижніше визнання, що я коли-небудь чув.

Це перший кліщ, якого я бачив цього року.

Я б їх тисячу назбирав, коли б схотів.

Сміх, що чувся в класі, трохи ніби збентежив хлопця.

Лягав спати він, коли хотів.

Насправді його більше бентежила близькість до свого незнаного божества і несподіване щастя, яке йому випало.

Коли ж вона знов обернулась до нього, перед нею лежав персик.

Тієї ночі я не міг нявкнути у відповідь, бо тітка за мною стежила.

Усяк той кущ хвалить, під яким сидить (народна творчість).

Найдорожче для людини —це думка, і вся солодкість думки — в рідній мові (В. Чорновіл).

Заблукати — не сором, соромно йти хибним шляхом: помилившись, не соромся виправитись (Сократ).

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В. Симоненко).

дві

три

чотири

п′ять

Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М. Коцюбинський).

Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М. Івченко).

Я люблю, коли ми лежимо на печі, а у печі під нами булькотить борщ. (М. Вінграновський).

Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).

і настрій значно покращився

яку так любить моя мама

поспішили бджоли до квіток

усміхаючись усім пелюсткам

правильне

неправильне