Підсумок за рік

Ходімте, заскучали

Пішли, заскучили

Ходімо, скучили

Ходьом, поскучили

Любові силою не допоможеш.

Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.

Із садочка красно пахощами віє.

Нове століття вже на видноколі.

Спинись, хвилино.

Рахунок заблоковано.

Не всі ми б'ємо байдики.

Світанок дивовижний.

Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Гай лежав розпластавшись.

Не змокнувши риби не впіймаєш.

Іван не вгаваючи розповідав про побачене.

чекаючи своїх учнів

наш друг і наставник

і очікує колегу

осліплений яскравим сонцем

який має високий авторитет серед учнів і колег

Можливо, блискавиць крило ці горді коси заплело?

Перші хвилини я не думаю ні про що, крім моря.

Про наш намір ніхто, крім братів, довіку не знатиме.

Ніхто з живих істот, крім людини, не піде на смертельний ризик в ім’я істини.

Ліворуч позавмирали горби, захаращені густою пшеницею.

Праворуч у темряві причаївся ліс, низько припав, розпластаний над самою землею.

Вузький перон, освітлений кількома кволими лампочками хворобливо жовтів.

Посунули в темряву вагони, напівосвітлені й сонні.

Хлопці накивали п’ятами.          

Незабаром почнуться канікули

Сьогодні відбудуться збори.

Степ дихав пахощами

Він гордий був

Мова єднає всі покоління українців

Мова народу явище давнє

Лист на дубах ще цупкий, густий

безособове

узагальнено-особове

означено-особове

називне

простий дієслівний

складений дієслівний

складений іменний

дієслівна форма

Високі береги зеленувата вода лози все було залите гарячим сонцем

Все тимчасове інструкції слова і гроші.

Усе забудеться морози і люта завія.

Усе я пізнав там і втрати зловісні і радість і горе і спів солов’я 

однорідні члени

звертання

відокремлене означення,виражене дієприкметниковим зворотом

вставні слова

До тебе, Україно, струна моя перша озветься

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

крапку з комою

тире

двокрапку

морфологія

лексикологія

синтаксис

пунктуація

Батьки ... лягли відпочивати

Згодом ... почався дощ

Виконаю всі завдання ...

Кожен ... відчуває особливе тепло

Сестро ... ти мене тут уже не застанеш.

Думи, мої, думи, мої, лихо мені з вами!

Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже. 

Дочко, моя, Мар’яно, оддам тебе за пана. 

Люби мене, моє серце найду свою долю.

Любові силою не допоможеш.

Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.

Із садочка красно пахощами віє.

Нове століття вже на видноколі.

річ..ю, Прикарпат..я, гордіст..ю

шален..ий, Криворіж..я, лют..ю

антен..ий, буквен..ий, Волин..ю

Поволж..я, рослин..ість, закон..ий

в..ічливий, Німеч..ина, передгроз..я

виступають підметом

виступають означенням

не виступають членами речення

виступають присудком

Nого дня на дорогах, як навмисне, були затори.

Тепер ти, очевидно, можеш передумати їхати.

Може, у вас знайдеться цікава книжка для мене?

Таким чином, культорологія пов"язана з багатьма науками.

до речі, без сумніву, на мій погляд

нібито, по-перше, на радість

навіть, на жаль, між нами кажучи

начебто, наприклад, уявіть собі

Нас не злякають ці гори, де, може, не ступала людська нога .

Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку

Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідно­го міста

І ось, нарешті, вершина 

Боже, яка моя мама красива – як на іконі Марія. 

Найвідоміший я у своєму селі після Гоголя, звісно, і після Тараса. 

Улас Самчук вважав, що література покликана, по-перше, відображати життя, по-друге, нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною.

Не сходить сонце на Вкраїні, напевне, й місяця нема.

Навіть медуза знає заздалегідь, що буде буря на морі .

Хоч на чверть кроку проте попереду

Старі дуби спасибі вам за осінь

Звичайно дорога нам теж не килимами була встелена

комами

тире

двокрапкою

ніякими

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

здається, мабуть, можливо, звичайно, безумовно, певна річ, певно, видно

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

Крізь ці кущі, здається, ніхто не пробереться.

Кажуть після грози, навіть, хліб краще росте.

Мужність, як правило скромна.

Можливо, буде віхола, замети вкриють путь.

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами.

Хтось, може, винен перед ними.

Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни.

Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє.