Відокремлені члени речення

Розповіді із книги “Вечірні розмови” на мою думку мають подвійну цінність.

Я згадав і цей може незначний епізод бо здається мені в ньому проступає вдача Максима Тадейовича.

Погляньмо будь ласка як Максим Тадейович немов той скульптор словами ліпить характеристику Олександра Довженка.

Улітку під вербою біля хати як добре що скінчилася зима княгиня почала дітей навчати.

виражають особите ставлення мовця до висловленого

виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні

носять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов’язаними з ними

не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення

Перебування в Києві уяви собі багато дало мені для п’єси.

Мабуть скоро почнеться справжнє літо.

В темряві показалися високі береги заліплені бурунами.

Не знаючи броду не лізь у воду.

Як вона там сердечна?

Ідуть співаючи дівчата.

Там в хаті було темно.

Я нікому не можу довіряти крім тебе.

Вони шукаючи очима дівчину стали на поріг.

Усміхнена мати подивилася нам вслід а потім зайшла до хати.

Мій хороший давній друг!

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

дієприслівниковим зворотом

дієприкметниковим зворотом

одиничнийм дієприслівником

фразеологізмом

Іринка сиділа замислившись.

Засмутившись він не відповідав.

Хлопець побіг підстрибуючи.

Десь за селом на гонах далеких гасло сонце.

Лис Микита обережно із личсячим звичаєм виліз із нори.

Зустрінемося за кілька днів у п'ятницю.

Серед ночі над степом ані хмаринки.

Полягали спати повечерявши.

Годі сидіти склавши руки.

Швидко прибравши свою кімнату, Оленка пішла до подруги.

Я колись мріяла стати телеведучою ще в третьому класі.

У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі чималий острів.

Стоїть замислившись стара груша в саду.

Хлопець стріляв швидко, хоча і не точно.

Край шляху, у долинці, догорає вогнище.

А там, надворі, іде дощ.

Крім Андрія, ніхто не знав відповідь.

Чи можна передбачити пандемію сказу?

Для нас як виду це добре.

Пандемії, які поширюються по всьому світу, дійсно рідко трапляються. 

Я сів на літак і полетів до Перу шукати кажанів-вампірів. 

якщо стоять після означуваного слова – загального іменника, власної назви, займенника

якщо стоять перед означуваним словом і стосуються займенника

які відносяться до означуваного слова, відсутнього в реченні

якщо стоять перед означуваним словом – загальним іменником, власною назвою, займенником

якщо стоять перед означуваним словом і стосуються іменника власної назви та мають значення причини

Вірус сказу пощирюється на 10-20 миль щороку.

Люди заражаються сказом тоді коли їх укусила якась скажена тварина якот собака чи кажан.

Ми команда вірусологів вирушили в Перу.

Моїм амбіціям позбавити країни Латинської Америки від сказу не було меж. 

Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Гай лежав розпластавшись.

Не змокнувши риби не впіймаєш.

Іван не вгаваючи розповідав про побачене.

чекаючи своїх учнів

наш друг і наставник

і очікує колегу

осліплений яскравим сонцем

який має високий авторитет серед учнів і колег

Можливо, блискавиць крило ці горді коси заплело?

Перші хвилини я не думаю ні про що, крім моря.

Про наш намір ніхто, крім братів, довіку не знатиме.

Ніхто з живих істот, крім людини, не піде на смертельний ризик в ім’я істини.

Ліворуч позавмирали горби, захаращені густою пшеницею.

Праворуч у темряві причаївся ліс, низько припав, розпластаний над самою землею.

Вузький перон, освітлений кількома кволими лампочками хворобливо жовтів.

Посунули в темряву вагони, напівосвітлені й сонні.

однорідні члени

звертання

відокремлене означення,виражене дієприкметниковим зворотом

вставні слова

Батьки ... лягли відпочивати

Згодом ... почався дощ

Виконаю всі завдання ...

Кожен ... відчуває особливе тепло

Сестро ... ти мене тут уже не застанеш.

Думи, мої, думи, мої, лихо мені з вами!

Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже. 

Дочко, моя, Мар’яно, оддам тебе за пана. 

Люби мене, моє серце найду свою долю.

Nого дня на дорогах, як навмисне, були затори.

Тепер ти, очевидно, можеш передумати їхати.

Може, у вас знайдеться цікава книжка для мене?

Таким чином, культорологія пов"язана з багатьма науками.

до речі, без сумніву, на мій погляд

нібито, по-перше, на радість

навіть, на жаль, між нами кажучи

начебто, наприклад, уявіть собі

Боже, яка моя мама красива – як на іконі Марія. 

Найвідоміший я у своєму селі після Гоголя, звісно, і після Тараса. 

Улас Самчук вважав, що література покликана, по-перше, відображати життя, по-друге, нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною.

Не сходить сонце на Вкраїні, напевне, й місяця нема.

Крізь ці кущі, здається, ніхто не пробереться.

Кажуть після грози, навіть, хліб краще росте.

Мужність, як правило скромна.

Можливо, буде віхола, замети вкриють путь.

Мій друг Олег Барвінський був справжнім ледарем.

Я завтра поїду до бабусі найріднішої людини в світі.

Комарі ці справжні монстри обсіли нас і не давали відпочивати.

У вулику справжній фабриці меду стоїть постійний гул.

Речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

Речення з відокремленим додатком.

Речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Речення з відокремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником.

 Скована морозом земля покрилась білим снігом.

  Дерева вкриті густим інеєм здавалася казковими

 Тільки напівзруйновані війною димарі стояли як німі свідки нещастя

  Яскраво зеленіли змиті дощем хліба

Тут,серед швацького краму, вони й стріли Павла Павловича.

  У неділю,годині о десятій, Варя вийшла в садок

  Ліворуч, в тумані й шумі, мінливим килимом горіла низина Подолу.

  Ось тут, у лузі, не так давно ходили вдвох шукати гусей.

 Крутояр трохи винувато глянув на Ковальова, немов бажаючи попросити пробачення

  А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда

  Востаннє батько та мати співали в неділю, двадцять другого червня

  Замість братерства та єднання між двома народами, єзуїти в колегіях посіяли пекельну ненависть та ворогування

 Віднайшовши героїчний життєвий ідеал нація не боїться вже ніяких фізичних ударів.

  Кров пролита для великої мети не засихає.

  Звірившись на море ти перестаєш належати сам собі.

  Інколи людина шукає у всіх недоліки окрім себе.

Село, оповите тишею, з жалем прощалося з журавлиним ключем.

Давид, святий пророк і цар, не дуже був благочестивий.

На збори прийшли всі, за винятком Захара.

Посміхаючись, він кинув на Никанора дружній погляд, дістав із кишені тютюн і став крутити цигарку.

Ліворуч позавмирали горби, захаращені густою пшеницею.

Праворуч у темряві причаївся ліс, низько припав, розпластаний над самою землею.

Вузький перон, освітлений кількома кволими лампочками хворобливо жовтів.

Посунули в темряву вагони, напівосвітлені й сонні.

Можливо, блискавиць крило ці горді коси заплело?

Перші хвилини я не думаю ні про що, крім моря.

Про наш намір ніхто, крім братів, довіку не знатиме.

Ніхто з живих істот, крім людини, не піде на смертельний ризик в ім’я істини.

Моя мати, Стефанія Степан, ходила 1924 року на український

тайний університет.

Бабуся, батькова мати, мала золоте серце і славу на далекі села.

У довгій вузькій вулочці, затопленій кіньми, волами, людьми,

чути регіт, сварку, торгування.

Там її познайомили з молодим студентом медицини, Михайлом Вовком.