Просте ускладнене речення: узагальнення вивченого.

синтаксична конструкція, що містить другорядні члени речення.

синтаксична конструкція, у якій наявні однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні і вставлені компоненти, звертання. 

синтаксична конструкція, що містить цитату.

синтаксична конструкція, що має дві граматичні основи.

відокремленим означенням

відокремленою обставиною

відокремленим додатком

відокремленою прикладкою

відокремленим означенням

відокремленою обставиною

відокремленим додатком

відокремленою прикладкою

відокремленими членами

однорідними членами

вставним словом

це неускладнене речення

Калиновою, солов’їною називали прекрасну українську мову поети (За Є. Чак).

Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь, передається нащадкам любов до свого народу (За Є. Чак).

Це неповторна мова всесвітньо відомих Тараса Шевченка та Івана Франка, Лесі Українки та Михайла Коцюбинського, Павла Тичини та Володимира Сосюри, сучасних представників красного письменства (За Є. Чак).

Мова – безцінний скарб народу (За Є. Чак). 

Щодо нашої мови планово проводився лінгвоцид, тобто продумане тотальне винищення мови (За О. Сербенською).

Витворився своєрідний різновид мови, який дістав назву «суржик» (За О.Сербенською). 

Розхитувалася її мікросистема, утрачалася імунна здатність збереження стійкості норм (За О.Сербенською).

Правила етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спілкування ( За О. Корніякою).

Перш за все вражає її синонімічне багатство, різноманітність діалектних форм, її ясна та повноголоса тонічність, її дивовижна безмежність (За В. Шевчуком).

Найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою (Б.Антоненко-Давидович).

Розхитувалася її мікросистема, утрачалася імунна здатність збереження стійкості норм (За О. Сербенською).

Довільно змішуючи слова української та російської мов, відмінюючи їх за зразком російської, утворюючи фрази всупереч моделям рідної мови, її носій мимоволі стає «напівмовним», приймає мовний покруч (За О. Сербенською).

Кажуть, українець співає цілий рік і цілий вік. 

Справді, пісня – це душа нашого народу. 

У скарбниці народної творчості є найрізноманітніші пісні, наприклад: веснянки, колискові, чумацькі, рекрутські, стрілецькі, весільні тощо.

За дослідженням вчених, із давніх-давен чарівні мелодії супроводжували різні обряди.

На всепрозрінні смертного скрику дай, Україно, гордого шляху, дай, Україно, гордого лику! (В. Стус)

Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино  вишні й соловейка! (Б.-І. Антонич)

Україно! Ти для мене диво! (В. Симоненко)

О земле, велетнів роди! (П. Тичина.)

А мелодія нашого «Щедрика», оформлена Миколою Леонтовичем та перекладена англійською мовою, стала всесвітньо відомим символом Різдва і звучить на всіх континентах.

Крім релігійної тематики, ці пісні возвеличують сили природи: сонце, місяць, дощ, вітер.

Українська пісня – це хвала природі і рідній землі, і життю. 

 Особливо яскравими серед обрядових пісень є колядки та щедрівки. 

Ніжний цвіт, багряні ягоди, лікувальні властивості усе це неповний перелік переваг калини над іншими рослинами (За В. Скуратівським).

Червоногарячі ягоди мають різноманітні, лікувальні властивості (За В.Скуратівським).

Але зараз на жаль, калини залишилося небагато  (За В. Скуратівським).

Кущ калини опредметнює духовний потяг до своєї землі, до свого берега, до своїх традицій (За В. Скуратівським).

головними членами

звертаннями

вставними конструкціями

другорядними членами

відокремленими членами

однорідними членами