Порівняльний зворот.

Річка внизу блищить як сталевий меч.

Після того випадку підлітки поводились як дорослі.

Свіжий перший сніг укрив гори і долини ніби тонким дорогим полотном.

Руки у нього були холодні як лід.

Хлопець при родичах жив як сир у маслі.

Усе минає наче сон.

Щастя прийшло як завжди негадано.

Роса посипалась як дощ.

Я ходила з порожнечею в душі, але розглядала такий стан як тимчасове явище.

Стоїть степ як марево в пожарах.

На скелі сидять чорні, великі, таємні ворони і ніби чогось ждуть.

Повертаючи до молодих років, сам стаєш ніби молод­ший.

Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились як до святині.

Стоїть церква над самою водою як та свічка в підсвічникові блискає проти сонця блискучим хрестом.

Верби ніби схилились над нами.

Стрункі берези, білі мов оголені до пояса соромливо стояли між дубами.

Пташка сіла на гілку, повертіла довгим як перо хво­стиком і пурхнула.

Щось сильно вибухнуло збоку як могучий потік. 

Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра. 

Посипався, як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра.

Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив, як з відра.

Посипався, як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив, як з відра.

Шуміла річка, вкрита білими сережками піни.

Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками.

Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба.

Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, глухому музики.

Заходить сонце, сповіщаючи засуху і спеку.

На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла, як квочка.

Клим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і кулаки не менші за батькові.

Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то два дадуть.

Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Це місто прекрасне як усмішка долі.

Руки зробилися як лід.

Про масштаби Довженка як письменника можна судити з його найбільшої літературної праці — «Зачарованої Десни».

Дощ ллє як з відра.

Сидів не більш як півгодини.

Серця людей добрих завжди сповнені ЩАСТЯМ.

А чого ж ти, хлопче, своєю ГОЛОВОЮ не подумав?

Підняв тоді дід свої очі на мене й ВОРОНОМ глянув.

Аматорським ХОРОМ нашого класу керувала Марина.

До складного іспиту я готувалася цілими ДНЯМИ.

Летіли нападники як на крилах страху, а попереду них летіла звістка про їхню ганьбу.

І зберіг я тільки, ненечко, скарб один, що ти дала, золоте, як зірка сердечко.

Як відомо, татарське зілля використовується в народі здавна. По-перше, його застосовують як лікувальний засіб, по-друге, олію цього зілля додають до страв досвідчені кухарі.

Мир і любов, Україно, неси, сяй для планети, як сонце краси.

Припливайте до колиски лебеді як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Зникло лихоліття наче уві сні.

Українська пісня «Віють вітри, віють буйні...» популярна в Канаді як англомовна.

Увесь світ був як казка повна чудес.

Марко Вовчок у роки перебування у Франції виступала як французька письменниця та перекладач пригодницьких творів Жуля Верна.

Він був неначе сонний.