Повторення вивченого у 8 класі

Багато чого поки що не знаю, а тільки бачу серцем.

Люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти.

 З відчинених дверей віє холодом.

Зле слово коле в саме серце.

Пам'ятаю свій перший день у школі.

Давніх друзів не забувають.

Тихо в зимовому лісі.

Кожна людина будує своє щастя.

ш..потіти, п..чаль, скр..піти

с..ло, підстр..гати, с..рпанок

в..зеш, плет..во, пов..ертатися

ос..лятися, ст..жина, книж..чка

т..хес..нький, бр..иніти, хр..стини

 к..рпатий, заруч..ний, летов..ще

забл..щало, оз..ратися, д..в..на

чов..н, одгр..міти, добр..во

снігурон..ці;

стеблин..ці;

долон..ці;

 нен..ці;

русал..ці;

бджіл..ці

 зозул..ці;

сопіл..ці.

Відокремлена прикладка; 

відокремлена обставина;           

відокремлений уточнюючий додаток.

 відокремлене означення;

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.   

 І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.    

  Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

відокремлена прикладка

відокремлене означення

відокремлений додаток

відокремлена обставина

«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

 «А що таке щастя?», - спитав я у матері.

«Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати. 

А: « П».

«П?» - а.

  «П», - а.

 «П, - а, - п».

Ярославна подумала, - «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

 І тихо-тихесенько я промовляла: Сон літньої ночі, мені тебе жаль…

Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»