Знавці української мови. 9 клас

мал′юйец′∶а

мал′уйет′с′а

мал′уйец′∶а

мал′уєц′∶а

Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться наче по ньому пробігають хмари.

У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.

За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.

Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.

Цікавився він завжди історією.

Сумуватиме він за теплим літом.

Малює листя осінню картину.

Перемалювала весна всі сади.

підметом

присудком

означенням

додатком

розповідаючи

роздивитися

розгорнути

розуміти

малювати

летіти

любити

говорити

розглядати

писати

сидіти

читати

написаною, мамою, розказаною, читаючий

 ходячи, розповідаючи, співаючий, люблячий

співаючий, граюча, посивілий, люблячий

ходячий, звірячий, сплячий, співаючий

  Закохана дівчина співала про любов.

Закохана співала про любов.

Катерина, закохана в Олексія, часто писала йому про свої почуття.

  Вона була закохана, ніжна, щаслива.

-уча-/-юча-, -ача-/-яча-

 -уч-/-юч-, -ач-/-яч-  

-ши-/-вши-, -ач-/-яч- 

-уч-/-ючи-, -ачи-/-яч- 

прогнилий, пожовклий, перемагаючий

сказаний, бачений, шитий

прочитаний, лежачий, допомагаючий

посинілий, пломеніючі, стоячий

Піщаний вал, нагорнутий хвилями прибою, відділяв море від гущавини, створеної розлогими кущами… (М. Трублаїні).

Осяяні сонцем, гори блищать (Олександр Олесь).

Ось він сидить на невільницькій лаві, закутий у ланцюги (М. Пригара).

На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни (М. Рильський).

добре, внизу, даремно, вранці

добро, низовина, ранок

важкий, смішний, запізнився

радісно - весело

день - ніч

далеко - близько

повільний - швидкий  

 частиною кореня слова

 частиною основи - суфіксом

змінною частиною слова - закінченням

 чесний хлопець

  хліб і масло

 на вокзалі

Пташка прилетіла.

підмет

присудок

додаток

означення

 А осінь хазяйнує.

Інше - то лиш миттєвості.

Весна була чарівною.

Літо прийшло веселити.

Я люблю мріяти.

Ми поїхали на природу мріяти.

Мріяти - моє улюблене заняття.

Діти починають мріяти про добро.

виражене дієприслівниковим зворотом

стосується особового займенника

стоїть перед означуваним словом і мають відтінок причини

стоїть після означуваного слова-іменника, перед яким уже є означення

Означено-особове речення.

Неозначено-особове речення.

Двоскладне речення.

 Узагальнено-особове речення.

Решетом воду не носять (узагальнено-особове).

 Молюся, знову уповаю, і знову сльози виливаю (неозначено-особове).

Співаймо, сестрице, веснянку (означено-особове).

З молодої ольшини роблять свистки (неозначено-особове).

Мамо ви чуєте? Вітер з долини цілує червоне серце калини.

Не журися козаченьку ти ще молоденький.

Чому ж ти лицар мій на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі?

Микито знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

 «Татку, поведи мене вище, на перевал», - не раз уже просила Натела. - Натела не раз просила татка, щоб той повів її вище, на перевал.

  «У нас, професоре, саме жнива», - натякнув Деркачов. - Деркачов натякнув професорові, що в них саме жнива.

  «Ти звідки?» - запитав Черниш Козакова. - Черниш запитав Козакова, звідки ти.

 Часто кажуть: «Ясні зорі – то найкраще в цілому світі».  - Часто кажуть, що зорі – то найкраще в цілому світі.