Просте речення. Двоскладне речення. Прості односкладні речення. Неповні речення

односкладне речення

двоскладне речення

Йду до лісу.

Там владарює верес.

Іще земля не хоче холодів.

Незабаром задощить.

Тиша.

 Зроблю собі човна.

 Понеси мене, вечоре, мій брате, на чумацький задуманий шлях.

 Не навчиш вовка орати.

П'ятьох старшин козацьких розп'яли.

Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько.

Вечірня кімната.

 Назбираю в гаю запашного зілля, вибуялих трав.

Нема на світі України, немає другого Дніпра.

Вечір.

Крізь темний бір до ясних зір прорубую дорогу.

 Безсоння.

Уже світає.

Йому страшно.

Птиці зелені у пізню пору

Спати злетілись на свіжий поруб.

  Земля Вітчизни, квітни і живи.

Дерева розправляють сонні віти, над ними угорі - пташиний спів.

Означено-особове

Неозначено-особове

Узагальнено-особове

Безособове

Називне

Для добрих друзів відчиняю дім. (односкладне, означено-особове, повне)

З полови хліба не спечеш. (односкладне, узагальнено-особове, неповне)

Надворі уже гарячий полудень. (двоскладне, неповне)

На вигоні палили вогнище. (двоскладне, повне)

повним

 непоширеним

 неповним

 поширеним

Згадували свої пригоди хлоп`ячі. Вечоріло.

Не буде. Переніс на наступний тиждень.

Хтось на роялі грає свою бентежну сонату Бетховена. Місячна соната.

Ось і вечір настав. Вітристий. Погрозливий.