Просте ускладнене речення

Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою.

Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами.

Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе.

Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу.

І пахнуть медом, як осінні соти, мої земні простори і висоти.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

Слово, що приховує недобрі наміри, — грішне, нечисте.

Мова — це не константна застигла система а живий процес національного мислення.

Кожна національна мова і велична і сильна і безсмертна тим, що є універсальним засобом пізнання.

Безсумнівно, усе це разом являє собою могутню рушійну силу культурного прогресу народного побуту.

По-перше, це зовнішнє оточення або природні умови, де проходить життя нашого народу.

Але, певна річ, не всі ці чинники впливають з однаковою силою по всій території України.

А я не знаю нічого ніжного, окрім берези.

Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад.

Наша література спроможна творити значне, довговічне.

Опишу її неповторну зовнішність, привітну й веселу…

Оті великі надії на хліб новий, на рік золотий, на щастя у дворі сходяться у нашій хатині

Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір і вона покращала 

Шуміла річка вкрита білими сережками піни.

Тихий і скромний капітан під час небезпеки діяв рішуче і впевнено.

Рівний залитий сонцем степ одразу принишк.

Здається відлунює загадковий і заспокійливий рай, де висохнуть сльози й

загояться найболючіші рани.

Може всьому цьому надали іншого смислу зірки, що сповнили твою душу й тим

відчуттям полегкості, якого ти начебто напився отам, серед золотих роїв, і якого ще не встиг розтратити.

Саме ці чорно-білі красені-лелеки приносили за повір’ям до оселі немовлят.

Україно ти для мене диво!

Товариш мабуть не зрозумів жарту.

Прозоре і синє небо вабило до себе.

Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

По-перше, немовбито, неначебто, та й

Отже, отож, обов’язково, тільки

Адже, навіть, нібито, причому

Розповідне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертанням.

Спонукальне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертання

Спонукальне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.