Просте ускладнене речення

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

І снігу нема, і спокою нема.

Раділи і садок, і поле, і долина.

А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Літня ніч спокусниця зрадлива крилом одним пів світу обняла.

І сльози і прокльони усе мине.

Товариш, видно: не зрозумів жарту.

Життя (кажуть) прожити - не поле перейти.

Горе, кажуть, за горе чіпляється.

Кожен у житті, все -таки, має посадити хоча б одне дерево.

Осінь найкраща пора пахла з усіх садів.

Олександр Мурашко відомий у живописі як художник.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору.

Настала осінь золота пора.

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю.

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

Мені наснилася криниця водою сповнена до краю.

Не читай лежачи!

Погомонівши молодята пішли із садка.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Із вирію летять курличучи журавлі.

Наближається повний спеки й світла південь.

Оповитий тишею степ дихав осінніми пахощами.

 Небо розгорнуло свій намет синій широкий глибокий.

 Оточене густими кущами озеро було неглибоке.

Усі за винятком Андрія прийшли того вечора на збори.

О земле втрачена явися бодай у зболеному сні.

 Край шляху у долині догорає вогник.

 І все- таки до тебе думка лине.

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.   

Із вирію летять курличучи ключі.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

 Життя спокута не своїх гріхів.

 Сухі гілки це вже вінок терновий.

 Я маю спокій істинного друга.

Всесвіт цей акваріум планет.

Прокидається, наповнений зеленими пахощами, степ.

  Олеся йде сама дорогою - легка,витончена, пругка.

  Задоволені й усміхнені, глядачі поверталися додому.

  Край моря сонце золотить, укриті лісом гори.

 Фільм О. Довженка " Земля" було визнано як шедевр світового кіно.

Україна у фольклорі давно оспівана як хлібний край.

Я їхав в Одесу влаштуватися на кінофабрику як режисер

 Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.