просте ускладнене речення

Прийшовши додому, він взявся за роботу.

Голосу не подавав, кажуть, ніколи і схожий був на вивернутий чорним хутром угору кожух.

 Наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно.

Аристотель навчав учнів, прогулюючись разом з ними.

Народила мене на світ українка, полтавська мати.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Вони бігли не чуючи ніг під собою.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

Котить сонний Дніпро віками зажурені води.

Зморений страхом безсонням і холодом Олег заснув

Веселка овіяна вітром в моїх зацвітає очах.

речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом

речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом

речення з відокремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником.

речення з відокремленим означенням, вираженим одиничним дієприкметником

відокремлене означення

відокремлена прикладка

відокремлений додаток

відокремлена обставина

Мандрувала Україною весна, загадкова, сонячна, дощами напоєна.

Зачаровані подорожні сиділи і мовчали.

Троянці, в човни посідавши, по морю гарно поплили.

Умиті квітки розтулюють повіки

Поволі з вечірніх туманів земля засинаючи п'є.

Ми з Бровком лежимо в кущах причаївшись.

Нікому не раджу читати книжки лежачи.

Із вирію летять курличучи журавлі.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.

Хмарини розкошують у блакитному небі, розморені останнім теплом осені.

Слідом за осінню прийде зима, мокра, слизька, довга.

Вона не звикла сидіти склавши руки.

Мої дні течуть серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.

Не спіймавши на крадіжці, не кажи, що злодій.

Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившись на парти.

Жайвір сіє промінням, як умілий сіяч, з-під крила.

Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю.

Годі вже панам сидіти, склавши руки.

Швидко повечерявши, полягали спати.

 Вносять у речення додаткові відтінки і почуття

Конкретизують зміст сказаного у реченні

 Звужують основний зміст речення

Доповнюють основний зміст речення

Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

Козак Бобренко на ім’я Григорій єдиний син достойної вдови.

Андрій Шевченко як футболіст відомий усій спортивній Європі.

Антонімами тобто протилежними за значенням словами передають контрасти.

Мати її родом туркменка зовсім не була схожа на казашок Приуралля.

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

 А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези.

 Чи винні ми щось комусь у житті, окрім наших батьків?

Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам.

 Ця своєрідна гавань, на відміну від основного русла Дніпра, мілкіша. 

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

 І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

 На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

 Утомившись вітер приліг під деревами.

Розсипаючи срібний дзвін та розбризкуючи білий сніг шпарко мчать коні.

Чорногуз стоїть у гнізді клацаючи дзьобом немов розмовляючи сам із собою.

 Можна робити добро і не чекаючи дозволу.

Ось виткнулися з землі перші проліски - провісники весни.

Над лісом велично сходить сонце - джерело тепла і світла.

 Біжить моє життя - широка й довга стежка!

 Колібрі - найменша пташка у світі.

Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом.

Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Наймичка невсипуща щовечір небога свою долю проклинає.

Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі. 

Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

А він з прекрасним голосом і абсолютним слухом став інженером-геологом.

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні. 

Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі. 

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори. 

Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.

Переляканий запорошений снігом без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

 Земля скована морозом покрилась білим снігом.

Гори заворожені красою ніколи не бачених степів.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

У небі чистім і прозорім сонце сяє.

Стоять налиті сонцем дні. 

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

 А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.