Пряма мова

„Ну, з богом!”, – сказав дядько Тихін.

Поет підвівся з крісла й урочисто відповів: „моя перша вчителька.”

А мати раптом „Чого ти мовчиш?”

 „От би Ніні це побачити, от би вона зраділа”, – пурхнула в моїй голові думка.

Що ж за диво снилось тобі, мила? Мені

снились білії лелії... Тішся, мила, бо лелія біла квітка чистої та любої надії!

Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м’яти звита

та з гостролистої шавлії подумав Карпо і повернув додому.

Ходить гарбуз по городу, питається свого роду

ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?

Доброго ранку, Михайлику. Як ти виріс за літо

– дивується й оглядає мене вчителька.

Доброго ранку, Михайлику. Як ти виріс за літо

– дивується й оглядає мене вчителька.

Ходить гарбуз по городу, питається свого роду

ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?

Що ж за диво снилось тобі, мила? Мені

снились білії лелії... Тішся, мила, бо лелія біла квітка чистої та любої надії!

Перекупка, як жар, червонолиця, стала проти

сонця, бряжчить коралями та вигукує Е,е! Коралі добрі! Дивітьсяж бо, молодичко! звивається вона коло повновидої, гарної молодиці у білій сорочці і в зеленій хустці.

Що ж за диво снилось тобі, мила? Мені

снились білії лелії... Тішся, мила, бо лелія біла квітка чистої та любої надії!

Перекупка, як жар, червонолиця, стала проти

сонця, бряжчить коралями та вигукує Е,е! Коралі добрі! Дивітьсяж бо, молодичко! звивається вона коло повновидої, гарної молодиці у білій сорочці і в зеленій хустці.

Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м’яти звита

та з гостролистої шавлії подумав Карпо і повернув додому.

Доброго ранку, Михайлику. Як ти виріс за літо

– дивується й оглядає мене вчителька.

Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Ти все запам'ятала спитав він і додав зустрінемося завтра.

Доводила одна нікчемність що підлабузництво - це чемність.

Ці каже дяк хоч легко умирають

"Земля найкраще пахне восени, - говорить сам до себе Тимофій".

Проводжає мати сина і шепоче: "Мужнім будь!"

"Хто дітей любить, той мудрий чоловік"-казали колись моя бабуся.

У вас тут к на хуторі, засміялась дівчина, анітрохи не бажаючи образити цим батька.

В.Сухомлинський писав: що "Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури".

Улюблений вислів М.Рильського був "Сім раз добре подумайпро кого-небудь погано, а за восьмим зроби йому хороше".

Давно стали крилатими Шевченкові слова: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!"

У статті про О.Кобилянську сказано, що "Класичним зразком алегоричної мініатюри є її поезія у прозі "Рожі"."

А:"П".

"П",-а.

"П,-а,-п".

"П?",-а.

"П, - а, - п?"

А: "П?"

"П?"-а-"П?"

А:"П?"-а.

Пряма мова - це приблизно передана цитата чужого мовлення.

Непряма мова - це чуже мовлення, передане не зовсім коректно за змістом.

Пряма мова - це чуже мовлення, передане дослівно.

Непряма мова - це чуже мовлення, передане лише зі збереженням змісту висловлення.

Пряму мову зазвичай супроводжують слова автора,які вказують на те, кому вона належить, або на обставини мовлення.

У непрямій мові втрачається інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.

Для виділення прямої мови вживаються ламки або тире.

Слова автора супроводжуються розповідною, питальною або спонукальною інтонацією.