Пряма мова. К/Р

Стислість, як сказав Ліхтенберг, корисна завжди і всюди, особливо у серйозних справах.

У далі покликав Далі, покликав у сині простори, ніщо нас тепер, Сальвадоре, не втримає вже на землі.

Є таке слово, на вірі настояне: "Будьмо! Собою! А отже - усім!"

Хто не знає чудову українську пісню "Тече річка невеличка з вишневого саду"!

Максим думав про скриню Пандори: вся справа в тому, в чиїх руках буде ключ від скрині.

Сотники знали, що коли Наливайко починає про гречану кашу й овес, то щось має бути: або ж похід, або ж бій.

Чути було, як у вікна б'є дрібний осінній дощик і як Іван Іванович щось розповідає синові.

Очевидно, неспроста кажуть: "Заговори, щоб я тебе побачив".

"Татку, поведи мене вище, на перевал", - не раз уже просила Натела.

Натела не раз уже просила татка, щоб той повів їїї вище, на перевал.

Часто кажуть: "Ясні зорі - то найкраще в цілім світі".

Часто кажуть, що ясні зорі - то найкраще в цілім світі.

"У нас, професоре, саме жнива", - натякнув Деркачов.

Деркачов натякнув професорові, що у них саме жнива.

"Ти звідки?" - запитав Черниш Казакова.

Черниш запитав Казакова, ти звідки.

Чекаю дня, щоб сказати строфі, що вана досконала.

Чекаю дня, коли нарешті скажу собі про досконалість строфи.

Чекаю дня, коли скажу собі, що ця строфа досконала.

Дочекавшись дня, назву строфу досконалою.

Запальна людина робить дурниці, розважлива - зносить усе знаходимо у Святому Письмі.

Мало хто служить народові мовиться у сентенції Івана Огієнка і в цьому наша трагедія.

Рабство - річ ганебна пише Шиллер але рабська психологія в свободі - гідна зневаги.

А мати кличе нас Дивіться каже діти, он воду із Дніпра веселка позича.

Хто не знає чудову українську пісню "Тече річка невеличка з вишневого саду"!

Чекаю дня, коли собі скажу: "Оця строфа, нарешті, досконала".

Проціджене крізь зуби, силуване "спасибі" не започаткує чемного спілкування.

І.Франко відзначає, що в очах кожного каменяра "горить любові жар".

Діалог - це дослівний уривок із чийогось мовлення.

Речення з непрямою мовою - це складне речення.

Чужа мова, що передається у формі діалогу, завжди супроводжується словами автора.

При заміні прямої мови непрямою, пряма мова стає головним реченням.

"Де ж він, де?" - гукнув Бертольдо, -"що ж він криється між вами.

"Куди їдете?" - "До Києва". - "А мене підкинете?" - "Сідайте!"

"Чи бачили таке! - сказав батько і, помовчавши, додав: - Готовий хлібороб, одним словом".

"А це ти Максиме?" - зрадів Карпо. - "Заходь, заходь!"

Мусимо пам'ятати: Бог прихильний-таки до України й українців.

Як суворий світові звучить у Шевченка таке: (Н, н)ема добра творящого, нема ні одного!

Платон, поєднуючи мудрість із красномовством, говорив: (Щ, щ)о посієш, те й пожнеш.

Тверджу, любі, хай не все збагнувши: (В, в) злобі смертть нам, злитися не слід.