26.09 9-А, 25.09 9-Б Пряма мова. Непряма мова. Цитата. Діалог

Чуже мовлення, яке передають не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту

Це чуже мовлення передено дослівно

Це пряма мова, що передає розмову двох осіб

Я прощаюся з літом, і воно мені каже: "Прощавай !"

Добрий вечір,- заспівав позаду дівочий голос.

"Журавлі курличуть- летімо у вирій"

Щасти тобі в усьому, Лідіє!

Не беріть від баби гостинця крикнула Мотря зі своєї хати.

Ви говоріть а ми будемо слухати.

Плачинда стверджує що мова об’єднує згуртовує людей у націю.

«Чи бачили таке, - сказав батько і, помовчавши, додав: - Готовий хлібороб, одним словом».

«Яка ти розкішна, земле, - думала Маланка, - Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

"Дуб здавна користується в людей великою шаною" - згадував Береговець.

"О Лавріне, ти переміг мене, - сказав схвильовано Крауз: - Я хотів просити тебе про дочку".

Он бачиш там питає дика рожа Чи я хороша?

Майстро десь зірвався сказав Оверко Половець й оглянув степ.

Одчини перше ворота озвався Шрам а потім біжи собі куди хочеш.

Що ж іди Іванку покірно обзивалася Марічка Така нам доля судилася.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

"П, - а, - П".

"П, - а: - п".

"П, - а: - П".

"П, - А, - П".

... це точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

 ...це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.

  ... це розмова двох осіб.

  ...це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки

Каже Ворона Сороці Лети-но звідси.

Ти знаєш що ти Людина збентежено писав Стус.

Ходи-но краще спати просила мене мати.

І все-таки я скажу Нащо було просити.

«Чого зажурився, мій любий козаче» - питає дівчина вродлива.

«Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива.– Ти думав, що для тебе я забуду родину?»

«А це ти, Максиме?, - зрадів Карпо, дивлячись у вікно.– Заходь, заходь!»

«Ніщо так не красить людину, як натхнення» - подумала Ярославна.