Пряма мова . Пунктуація

«Нема України без верби і калини», - кажуть у народі.

   «Що се, що?, кричить Бертольдо. Гей, ловіть співця, в’яжіте!»

    «Оце завтра з Хведьком прийдемо сюди, - подумав Марко».

    Дідусь промовляє тихо, урочисто – «Щасливі діти, що народились у лагідний час, в безпечну годину!»

 «О, та ви стали справжніми гуцулами!, - казав старий Бойчук».

Лис Микита хвалився:" Я прийду в місто і вкраду курку".

" А хто живе в цьому будинку?"- поцікавився Тимко.

"Я встигаю, бо Демко допомагає",- сказала мати усміхаючись і гордо добавила- Весь у батька."

"Насуплю брови,- говорить зима,- і вітер з морозом повіє".

Можуть бути звертаннями

НЕ можуть бути звертаннями

 Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

 3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає

 Всіх приберу й нагодую усіх удоволю і розважу як господар дбалий і багатий

 Зерно і камінь, суша і вода достойні будуть зображені в картині.

То хочеться над вами заридать, то заспівать з раптового нестяму.

Усе було прекрасне в цій дівчині i лінії бездоганної чистоти личка, i пропорції тіла, й гармонія кольорів (І. Вільде);

Калино, ти живи! Уві сні i наяву приходжу я до тебе, прилітаю з-за Єнісею, Bicли, з-за Дунаю, i рідною матусею зову, i падаю в пахучу мураву, i до колін солоних припадаю, i в щacтi непоганьбленім ридаю, бо корінь мій дитинний — тільки ти (І. Драч);

Скрізь плач, і стогін, i ридання, несмілі поклики, слабі, на долю марні нарікання i чола, схилені в журбі (Леся Українка).

Це місто прекрасне як усмішка долі.

Руки зробилися як лід.

Дівчина мов пісня.

Максим почервонів як рак.

Двічі по два чотири.

Мої слова не зброя а ридання. 

Душа моя пустка холодна й німа.

Ці квіти спогади про світлі дні.

Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили.

У наших ріках водяться різні породи риб: а саме щука, лин, лящ, сом.

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.

Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.

1В,2А,3Д,4Г

1Б,2А,3Д,4Г

1Б,2А,3Г,4Д 

1Б,2Д,3В,4Г

Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, здається, по ньому проплисти могли б великі морські кораблі.

 І вже коли ти похитнувсь у слові, вважай, що похитнувся у собі.

Ну, було, спливло й нема.

Ти явилась мені - і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

1А 2Б 3В 4Г

1Д 2Б 3А 4В

1Б 2Г 3Д 4В

1Б 2Г 3В 4Д

"Допоможи матері по господарству, будь ласка"- попросив батько сина.

Батько попросив сина, що допоможи матері по господарству, будь ласка.

Батько попросив сина, щоб той допоміг матері по господарству.

Допомогти матері по господарству, будь ласка, попросив батько.