Пряма мова. Складносурядне речення.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї думають інші, як сприймають її ідеї.

Іван сказав, що, йому як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка» – подумалось мені.

Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю».

«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу».

Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш».

«Стерегти ліс», – сказав Харитон – «треба не рушницею, а любов’ю».

«Слово – перше дзеркало духу, – казав Петрарка, – а дух – головний поводир слова».

«Кожний українець повинен знати одну-дві чужі мови, – писав Борис Грінченко, – і вчити змалечку того своїх дітей».

«Якщо ми не дамо народові можливості вчитися своєю мовою, він стане вчитися чужою – і наша нація зникне», – стверджував Микола Костомаров.

Панас Мирний писав: «Найбільше славиться поміж людьми той народ, у якого його мова розвинута та збагачена творами всякого письменства».

«Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва,– говорив Г. Нудьга і додавав – Дорослі мають пам’ятати цю велику істину й прищеплювати її своїм дітям».

«Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода – якої припускаються в навчанні».

«Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду, – радив геніальний Олександр Довженко».

Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

«Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав, – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?», – запитує ліричний герой поезії Івана Франка

«Стій, — гукав на неї Іван, […] звідки ти приїхала?»

«Як дивно все відбувається. Як дивно! […] — думав Микола.

«Лиши біду, нехай щезає від тебе! - радив спокійно хлопець [...]— Нема з ким говорити!»

«Сьогодні ж додому, — повторив Сахно і додав […] — Ходімо подарунки дітям купувати».

«Наша артіль бідна, — сказав старий […] — і кидати шаланду в морі не годиться»

… і води – цих першооснов життя.

… яке яскраво світить високо в небі.

… як квітка без води.

… тому що все живе загине.

… а людина – без щастя.

і химерно розмальованими лавками.

де розрослися невідомі екзотичні квіти.

ніби там попрацював ландшафтний дизайнер.

адже ми змагалися за звання найкращого садівника.

а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах.

Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

(Л. Первомайський).

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан).

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі

(М. Рильський).

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).

коми 1, 6 – перед підрядними частинами складного речення

коми 2, 3 – при однорідних членах речення

двокрапка 4 – при узагальнювальному слові

кома 5 – при вставному слові

кома 7 – при відокремленому означенні