Пунктограми у простому реченні

Однодумці бажані, опоненти необхідні (А. Коваль). 

Вечір зимовий, зоряний (Марко Вовчок).

Звеличення чужого це приниження свого (В. Радіонов).

Осінь така мила, осінь славна (П. Тичина).

Іронія невидимі лапки на словах (А. Коваль). 

Гончареві романи це насамперед пошуки людської свободи (М. Наєнко). 

Мій патріотизм се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо (І. Франко).

Київ немов гігантський ботанічний сад (З газети).

А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте.

Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому.

Він був наш добрий дух лугу і риби. 

Там було темно навіть удень, і ми боялись гадюки.

Казали, він знав таке слово.

Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок.

Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву. 

Тютюн був високий і густий-прегустий. 

Отже, кинувшись через тютюн у сад, прабаба бухнулась з розгону на коліна.

Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета з найменшого приводу.

Це була творчість її палкої темної, престарілої душі.

Я поліз попід тином, поза купою гною мимо гарбузиння увійшов тихо в темні сіни й спинивсь перед хатніми дверима.

Однорідними членами речення

Відокремленою оставиною

Звертанням

Вставним словом

На щастя, Федько не може чути ніяких порад і щасливо добирається до берега (В. Винниченко). 

Справді краще в ріднім краю хоч і кості положить, ніж в чужині в супокою, хоч би і в достатку жить (І. Франко). 

Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар). 

Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані (Л. Костенко). 

Любая милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина) 

Ой хлопче, хлопче, ти в одчаю красі нестямній в очі глянь! (Б.-І. Антонич) 

Благословенні ви сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди (М. Рильський). 

Яка ж гірка, о, Господи, ця чаша (М. Зеров). 

кому

тире

двокрапку

крапку з комою

Найславніші були Золоті ворота з південного заходу, збудовані з каміння та цегли й покриті золотою бляхою.

Права без обов'язків то сваволя (Леся Українка). 

Творчість Олени Кульчицької, прославленої жінки-малярки в Галичині, посідає в українському мистецтві важливе місце. 

Так до речі випробували в багатьох успішних морських походах. 

Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.

Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках.

Дай мені крила Україно!

Горнусь до тебе Україно!

 Розпрягайте хлопці коні та лягайте спочивать.

 Благослови мене рідна земле як мати в дорогу.

А) І барвінком, і рутою, і рястом - квітчає весна землю, мов дівчину в зеленім гаї.

 Б) Лози, кручі, ліс - усе блищить і сяє на вранішньому сонці.

В) Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні й тополі.

 Г) Усе: і дорога, і гори, і стежка, і круча над Россю - поменшало і звузилося.

Тут були: і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

Тут були - і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

Тут були і авіатори і танкісти, і артилеристи.

Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві. 

Всяке птаство як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві. 

Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою в траві. 

Всяке птаство, як-от: деркачів перепілок куликів курочок — можна було викосити косою в траві. 

Бачу, пане отамане ви не дуже поспішаєте виконувати накази штабу. 

Бачу пане, отамане, ви не дуже поспішаєте виконувати накази штабу. 

Бачу пане отамане, ви, не дуже поспішаєте виконувати накази штабу. 

Бачу, пане отамане, ви не дуже поспішаєте виконувати накази штабу. 

У першому

У другому

У третьому

У жодному