Пунктуація простого речення (повторення)

А) комами;

Б) дужками;

В) тире.

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при відокремлених членах речення;

В) кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

Г) кома при порівняльних зворотах;

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при відокремлених членах речення;

В) кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення;

Г) кома при порівняльних зворотах;

А) Жаль тепер в золотій щириці вдень, не вірячи звіздарю, плаче в нашім степу цариця по окраденому царю(М.Шевченко);

Б) Коли доброї жаль, боже, то дай злої, злої!(Т.Шевченко);

В) Не жаль на його, на п'яного Петра кривого. А жаль великий на людей, на тих юродивих дітей! (Т.Шевченко).

А) На щo ви проміняли королево троянду i живого солов’я? (І.Жиленко);

Б) Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайворонок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого oкeaнy (І.Франко);

В) Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний).

А) між повторюваними словами; на місці пропущеного члена речення;

Б) при заперечних та стверджувальних словах; при уточнюючих членах речення;

В) між підметом та присудком; на місці пропущеного члена речення.

А) коми, лапок, знака оклику;

Б) коми, знака оклику;

В) коми, тире, знака оклику.

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при відокремлених членах речення;

В) кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

Г)  кома при звертаннях;

А) питальне слово;

Б) стверджувальне слово;

В) заперечне слово.

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при відокремлених членах речення;

В) кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

Г) кома при порівняльних зворотах;

А) кома між однорідними членами речення;

Б) кома при відокремлених членах речення;

В) кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

Г) кома при звертаннях;

А) становить іменну частину складеного присудка;

Б) є простим присудком;

В) є частиною усталеного вислову;

Г) супроводжується словами майже, зовсім, більше, менше тощо.