Речення із звертаннями, вставними словами

Отже травень завітав до нас у гості.

Навіть весна посміхнулася зорям.

Будь ласка заспівай нам пісеньку веселу.

Ми безумовно раді зустрічі із теплою весною.

Без мови рідної повірте, важко жить.

Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти.

І здається, тисяча світів слухає співучу Україну.

Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном.

Буває, часом сліпну від краси.

Хто, може, випити Дніпро?

Вулиця наша насправді вузенька.

До речі словом "канікули" називають сьогодні й перерву в роботі Верховної Ради України.

Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.

Отже немає нічого недосяжного.

Найчастіше веселку ототожнюють з велетенським змієм.

Будь- яка насінина, по-перше, є дуже гарною від природи, по-друге, довговічною.

Як свідчать літописи, Святослав був справедливим князем.

Пам'ятки української літератури, на щастя, збереглися і до сьогодні.

На думку Григорія Сковороди, духовне відродження людей автоматично призведе до злагоди в суспільстві.

Життя відомо, наймудріший вчитель.

На жаль, не все збувається, але я не тужу.

Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів.

Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі - і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці і на тихому Збручі.

За народним повір'ям райдуга водоносна, дощова райдуга.

Свій щоденник В.Вернадський вів між іншим майже сімдесят років.

За етимологією утворення міста пов'язане із улаштуванням огородженої території.

Як кажуть у народі розум кращий за золото.

Все одно наша правда зверху.

Правда з того часу втекло вже чимало води.

Правда очі коле.

Таки правдою краще жити.

Що таке по-вашому життя? 

Хтось на радість людям викопав криницю.

Щось насправді чудне відбулося.

На щастя і любов я маю право.

Лети ж моя думо, моя люта муко, забери з собою всі лиха всі зла.

Прекрасні квіти плекай, охороняй юначе!

Візьміть мене хмари на крила свої.

Гуляй же, море, мовчіть, гори.

Все упованіє моє на тебе мій пресвітлий раю на милосердіє твоє.

Пливе Десна Довженкова ріка.

Синам розкажуть мрійні матері як ми ішли із думою новою нових часів нові каменярі.

Обличчя вмию хліб і сіль знайду візьму пораду стриману і строгу.

Хай, милі друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

Хай милі, друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

Хай милі друзі, вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.

Хай, милі друзі вам щастить, у дружбі вірній, у праці мирній.