Контрольна робота № 3 з теми "Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)"

Прославши скатерті при обелісках своїх солдатів поминають вдови.

Ліпше б вона на обличчі краскою втіхи заграла очі комусь звеселяючи десь на невинному святі.

Мовчить мій цілий світ загорнутий в легкі словесні целофани.

Мріє та ж ми вже навік попрощалися.

Вигострю виточу зброю іскристу скільки достане снаги мені й хисту.

Ой видко шлях був довгий та трудний либонь їм там судилось ночувати.

Я подавала їй квітки і листя й трави і з рук її не зводила очей.

Чуєш мамо горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову.

Мені в сю ніч приснився місяць ясний високе небо.

Осінній плач осінній спів посеред літа золотого непереможно забринів із серця мого.

Сонце одходило до спокою червоним світлом обдаючи землю.

Наш лютий вороже недарма ти боїшся кайданів тих залізної музики!

Прекрасні квіти плекай, охороняй юначе!

Гуляй же море, мовчіть, гори.

Візьміть мене хмари на крила свої.

Лети ж, моя думо, моя люта муко, забери з собою всі лиха всі зла.

Гей ви, струни мої золоті, голосні, вам не знати ніколи печалі!

Якось сину брів я полем, весь заглиблений у себе.

О людино коли, повна щастя й привіту, заживеш ти в добрі цього ясного світу.

Я для тебе мій, краю, все – посильне людині – зроблю.

Встає Кобзарева зоря над тобою, моя Україно!

Прийди, весно новим життям заграй.

Ой хустино, хустиночко мережана шита тільки й слави козацької – сіделечко вкрити.

Добре тобі брате маєш крила, маєш силу, є коли літати.

Що таке по-вашому життя? 

На щастя і любов я маю право.

Щось насправді чудне відбулося.

Хтось на радість людям викопав криницю.

Зима викида білі стяги але не здається вона.

Мені здається що жила я завжди.

Ягня здається веселилось!

Мені осіння ніч короткою здається.

Все одно наша правда зверху.

Таки правдою краще жити.

Правда очі коле.

Правда з того часу втекло вже чимало води.

Стало зовсім видно.

За туманом туман нічого не видно.

Видно шляхи широкії.

Володя видно перевіряв мої кавалерійські здібності.

На щастя пожежу погасили швидко.

Мати справжніх друзів це велике щастя.

І рушник вишиваний на щастя на долю дала.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Це стосується, напевно нас усіх.

Навколо, будь ласка, скоріш подивіться.

До речі, знання не обтяжують плечі.

Кажуть, болі минають із часом.