Речення з кількома рядами однорідних членів речення. Однорідні та неоднорідні означення

У ботанічному саду ростуть польові степові лісові і гірські квіти.

Високо серед неба стояв ясний блискучий повний місяць.

Ми не пропаща а чудесна сила.

Червоні язики лизали сіру потріскану глиняну стінку печі.

Онде балочка весела в ній хороші красні села.

Усе було і сум і самота і горе втрат і дружба нефальшива.

На землю спустилася темна осіння ніч.

Іван Франко один з найбільш визначних поетів нової української літератури.

однорідні

неоднорідні

однорідні

неоднорідні

Засліплюють очі хати білі тілько-но розквітлі вишні.

У ясний літній день ліс на горах сяє.

Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Прозорий перший туман злегка засивів по вибалках.

характеризують предмет з одного боку

стоять після означуваного слова

характеризують предмет із різних боків

перше слово непоширене, а друге - поширене

1

2

3

4

Думав про матір, про прості її заповіти, про віру в людей, віру в добро, в щирість, у любов, у посвяту заради величного й прекрасного.

З низького й високого лету, з пальми, з берези, з калини ти можеш не чути реготу, та мусиш почути ридання, та мусиш збагнути ридання

кожнісінької людини!  

Пам'ятайте, що і в рослин, і у тварин немає депутатів.

Уже й місяць підбився височенько, вийшов із-за дерев у ярку, став посеред неба, висвітлив дівочі намиста, сережки скляні, приколки.

Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками.

Липневий день догоряє десь за сутінками височенних дубів і лип, палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах верхівки собору, що вигнався стрімко в небо.

Життя кипить, кипить і завмира під спів снігів, вітрів, громів і птахів.

 Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні...

Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів... 

Запорозькі козаки були глибоко віруючими людьми, дотримувалися християнської православної віри.

Січова церква відзначалася дорогою ризницею, щонайкоштовнішим начинням, майстерними виробами золотарів.

Запорожці споруджували на власний кошт церкви, робили великі грошові внески в її фонд, дарували дорогоцінне начиння і прикраси.

Щодня у січовій церкві відправляли богослужіння, заносили в особливу таблицю синодика імена вбитих козаків.

Інтер'єр церкви прикрашали також багато низок перлин, коралів, вироби з бурштину, сотні золотих червінців і полотняних, гаптованих золотом напрестольних уборів.