Речення з однорідними членами - 2 в.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її солов’їну;

Ще не вмерла України і слава, і воля; 

Світе тихий, краю милий, моя Україно;

Мандрували гайдамаки лісами, ярами;

Недавно, недавно у нас в Україні старий Котляревський отак щебетав;

Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік.

І квіткою, й калиною цвісти над ним буду;

Тут Стугни плин малює вічну карту, де батько, й дід, і дядько мій косив

А море знай собі гуляє, і не кипить, і не горить.

Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські гори;

Весь вишгородський широкий шпиль був ніби помережаний смугами розкішних зелених городів;

Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина!

А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, уся гора вкрита розкішними килимами ярини;

Збирають світлі, золоті меди веселок рилі та прозорі бджоли;

А з поля йшла, струнка і тонковида, ще несвідома чарівничих зваб, богиня квітів, юная Хлорида, у жовтому віночку із кульбаб.

Річка синіє, зітхає, сміється;

Це добре – шпарко, молодо, азартно щомиті прямувати до мети;

Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється над Лукашем.

А внизу, з-під палуби, лине сумна, неголосна, зате рідна, українська пісня;

Спинився – волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків;

Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово.

Усі мости в цій країні були дерев’яні, через що людям захожим, або чужинцям, або мандрівникам, або завойовникам здавалося, ніби тут і зовсім немає мостів;

Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди лиснюче й прозоре;

Солов’ї, ці невтомні співці весни й кохання, заливисто перетьохкуються у вербах.

Ми за згоду, волю, віру воздамо молитву щиру;

За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, проте з жовтим сутінком імла;

Які неповторні шляхи випрядає нива: вона то стрясоне дужими й м’якими крилами, то враз відкинеться назад, стихне.

Підметом

Присудком

Додатком

Обставиною

Папери були скрізь  і на столі і на полицях і навіть стіни були обліплені ними;

Люльок чи не півсотні розвішано в старого на стіні і прості і химерні та чудні і куці й довгі;

На вудилищі гнучкім прозора волосінь та білий поплавець та залізний гачечок ото і зброя вся.

І темний гай і Дніпр дужий і високі гори небо зорі добро люди і лютеє горе все пропало;

Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила магічний відголосок рими в говірці рідного села;

Вівса пшениці ячмені все зіллялось в одну могутню хвилю