Речення з однорідними членами

а) До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).

б) Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).

в) Сидіти без діла − також важкий труд (Народна творчість).

г) Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав   ліс, ніби до чогось прислухаючись.

ґ) Обидва почували себе добре лише один коло одного (Ю.Яновський).

а) Прийми мою любов, народе рідний, річко велика, і місяцю ясний, і берег мій чистий

(О.Довженко).

б) І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль (М.Стельмах

в) Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання – моя Україна (В.Сосюра)

г) Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка (Народна творчість)

ґ) Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М.Стельмах).

а) Все шосе тепер загриміло, заскрипіло, затупотіло (О.Гончар)

б) Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав (Л.Глібов)

в) Цап на цимбалах паличками і брязкотить, і дзенькотить (Л.Глібов)

г) Над степом у синьому небі вилися та щебетали пташки (І.Нечуй-Левицький)

ґ) На небі вже ясно визначилися веселчані смуги (І.Нечуй-Левицький).

а) А за Россю на подолі ніби спочивав густий, дубовий ліс… (І.Нечуй-Левицький)

б) Вечір лагідний свіжий (Є.Гуцало)

в) Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні (Ю.Мушкетик)

г) Долиною повилася річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М.Коцюбинський)

ґ) Свіжий, холоднуватий ранок обвіяв Олесине гаряче лице (І.Нечуй-Левицький)