Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами

З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.

Сонце вже давно зайшло за висотою,а небо над нею все ще переливається барвами.

Дорога вулицями, балками, вигонами повилась.

Більш за все на світі дід любив сонце.

Скрізь червоно: на небі, на узгір'ї, на горі.

Арсена наздогнала струнка чорнява дівчина в білій концертній сукні.

Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля.

Пахне мова м'ятою цвітом, чебрецем і суничним літом.

Ні краса Південного Криму ні раптова свіжість ні навіть увага коханої тіточки Олени ніщо не радувало серця.

Це стосувалося усіх хлібороба вченого геолога гірника.

Усе зберегла моя уява ті ночі зоряні ті дні.

Данько розповідає дорослм казки про далеке місто щастя.

Нехай тебе не квапить невідомість, і чужина тебе не квапить.

Життя - не прогулянка, не забава, а важка праця.

Нових друзів шукай, а старих не забувай.

Ти не плач, не плач і мені пробач.

Оставайтеся здорові, мої високії тополі і мій хрещатий барвіночку.

радість

повагу

докір

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать.

Веди, веди, молодий козаче, та не барися.

А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи й без тину обійдеться?

Він Максим добре знав як згубно опускати руки в скрутну хвилину.

Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі.

Жовте листя на вітрах розвіяне поховала у снігах зима.

Тут навіть повітря здавалось дуже сухим і гарячим.

А що ж по-твоєму чинити мушу?

Добра такого таки зроду у мене правда не було.

Ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви "Ї".

Придивляйся до квітів майстре, щоб щоб світ і себе зрозуміти.

Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне!

сьогоднішня гра, безспорно, була результативною

перегорнуто останню сторінку книжки

нехтувати вказівками вчителя

невпевненість, сумнів

джерело повідомлення

послідовність думок