Річна контрольна робота

золотіє й багряніє, у лісі, ввічливо привітатися

шепіт осіннього листя, у далекий вирій, написати листа

з гаю, більш червоний, сонце сяє яскраво

краса й тиша, майже осінь, буду багато працювати

зачарований красою осені, пожовкле листя, накивав п'ятами

багряніє в саду, пора світлої печалі, говорила дуже схвильовано

прихід осені, сум червоної калини, вражений словами друга

золота осінь, призначити зустріч, швидко читати

зустріч із товаришем, бажання працювати, прикрашений квітами

співають ідучи, дуже радий, писати красиво

тихо шумлять, підійшли до машини, голосно співає

наша школа, щось цікаве, синіючий обрій

допомагати батькам, полоти картоплю, мріяти про поїздку

волога земля, розцвітати пишно, думати про навчання

місто Львів, міська вулиця, дорога до школи

книжкова полиця, весела хата, довга дорога

передбачати погоду, пливти до берега, любити Батьківщину

сидіти на стільці, швидко бігли, рання весна

написаний лист, присів відпочити, доручити справу

берег річки, тяжко від задухи, прогулянка верхи

Пам'ятаймо, що доброта завжди перемагає.

Проходячи мимо, ми побачили берег річки, зарослий лепехою.

У нашому серці назавжди залишиться батьківська хата, рідна стежина до неї.

Осіння прохолода не лише бадьорила, а й приносила задоволення.

Дідусь із Васильком пішов косити.

Сто зозуль кувало щовесни.

Машина спускалася в байрак.

Мені осіння ніч короткою здається.

Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Життя стає радістю і святом для кожного в рідному краю.

У Києві є чарівні своєю красою й привабливістю місця.

Будівля була відкрита всім чотирьом вітрам.

Важко віддає плоди шипшина.

Біла Церква - моє рідне місто.

Кілька дівчат скочило до танцю.

Бити байдики - улюблена справа ледарів.

Я не перестаю боятися вітру.

Гарним був Київ цього свіжого осіннього ранку.

Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Гірські печери затоплені водою.

Птахи залишилися зимувати.

Тетяна загадала сестрі полити квіти.

Осінні хмари починають темніти.

Високі гори мають глибокі доли.

У справедливих армій доля є завжди прекрасна.

Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.

Художник щоразу все мусить відкривати заново.

Колише хмара втомлені громи.

Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні.

Обмерзлі гілки дрімають на деревах.

Іти полями радісно мені.

Під вишнею розлогою струмочок гомонить.

Пливе густе надхмар'я, високе та блакитне.

На десерт подали кисіль з вишень.

Троянди - білу, кремову й червону - зрізав я не без жалю.

Я вірші став писать під вечір голубий.

Найважча професія - бути людиною.

"Кобзар" - настільна книжка кожної людини.

Сиділо нас чоловік з вісім.

Якось ішов тим степом нетяга козак.

Хлопець занімів від здивування.

Стомились хлопці, присіли відпочити.

Кожен живе своїм розумом.

Увечері небо заволокло хмарами.

Боріться і долайте труднощі.

Село прикрасили садки.

Земля нагріта сонцем.

Обрій затягнула вечорова імла.

звіробій-трава, дівчина-красуня, грузинка-дівчина

жук короїд, жаднюга вовк, трава зверобій

хлопець-богатир, Дніпро ріка, вовк-жаднюга

гора Говерла, гриб паразит, заєць русак

Ми повернулися пізно вночі.

Пожовкле листя спадало на тротуар.

Листочки на осиці дрібно затремтіли.

Стомились хлопці, присіли відпочити.

Пасажири на грузовику проводжають очима літак.

Повний колос до землі гнеться.

Дорога ліворуч була наглухо закрита завалами.

Перенесемося своєю думкою в наш Київ.

Той монастир недавно збудували.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Скоро станемо дорослими.

Пахне липою медово.

Пливіть до берега.

Мені стало прикро.

У місті спека.

Поживемо - побачимо.

Держи язик за зубами.

Вогні. Блискавка. Гроза.

Вже закінчили жати жито.

Яких тільки вечорів немає на світі.

На галявині вже збудовано хату.

Скільки цвіту з мене обтрусили.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Так пізнають себе і свою землю.

Чиєсь дитя приходить. Беруть його на руки. А потім довго-довго на призьбі ще сидять.

До чужого рота не приставиш ворота.

Люблю сидіти у вільний час удома.

До чистої мети треба іти чистою дорогою.

 Із яких доріг до тебе ходили зоре вечоровая світку мій!

Уставай моє сонечко з темного лугу.

Зацвітай росянистий мій луже.

Кидай брате сад зелений хату...

Запалай мій вогнику крилатий полум'ям привітним і незлим.

Мамо я хочу поговорити з вами...

 Гляньте як жито квітує!

Ярославно Ігор знову кличе шле гінця з далекого полка...

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!

А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.

Тебе я земле всю сходив до краю.

 Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.  

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. 

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.  

 В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Відокремлена прикладка;    

обставина;   

відокремлене означення;

відокремлений уточнюючий додаток.

То як вам земляки живеться? (В.Дворецька)

Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків)

Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла)

Місяць козацьке сонце .(Народна творчість)

Того дня на дорогах, як навмисне, були затори.

Може, у вас знайдеться цікава книжка для мене?

Тепер ти, очевидно, можеш передумати їхати.

Таким чином, культорологія пов"язана з багатьма науками.

Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський).

Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск (В.Симоненко).

Пам"ятки української вишивки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть (О.Гасюк).

Може у вас знайдеться цікава книжка?

без сполучників

змішаним способом

за допомогою сполучників