Розділові знаки при однорідних членах речення

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Серед долини зеленіють розкішні густі  та  високі верби.

Тужлива пісня зринає з сопілки  та  не розважає сумного серця.

А весілля в нашої донечки буде пишне людне  та  багате.

Верби понахилялися до мене  та  й шепочуть довгастими листочками

У принишклих полях і луках ще лежить сніг.

То не хмара біла пташка хмарою спустилась.

Тече вода в синє море та не витікає.

Багата моя Січ була не п’яним скопом могутніми синами!

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохало сіло в садочку під вишнею.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

розведене пастухами ще зранку

що залишили недолугі туристи.

перетворюючись на чорне попелище.

і залишає по собі пустку.

1

2

3

4

5

І восени і взимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей.

А соловейко не відмовляється ні від сухого листя ні від торішньої трави.

Листя лежало на колодах осикових дров на купі гарбузів.

Столиці міста й містечка велетенські та зовсім крихітні країни усе це тепер випало Іванові Силі побачити на власні очі.

Усе докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе.

Усі весну щиро люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

У нашому саду була розкішка флора жоржини й кропива любисток і ревінь.

У селі в бабусі все мені цікаве квіти берег річки і зелені трави.

Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

У мудрості свої закони є і цвіт і злет і несходимі пущі.

Запашна співуча гнучка і милозвучна сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова...

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Весь вишгородський широкий шпиль був ніби помережаний смугами розкішних зелених городів.

Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли

Жовтий кленовий листок лежав на холодному асфальті.

У порожній двокімнатні квартирі пахло вапном і свіжою фарбою.

Низький дерев′яний будинок дуже затишний.

Холодний колючий вітер гнав низько над землею важкі олив′яні хмари.