Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

...і весняні ниви прощаються з ними.

...прощається з весняними нивами.

...прощаючись із весняними нивами.

... весняні ниви зустрічають вечір.

… кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі.

… у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання.

… ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

… коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски.

Реве та стогне Дніпр широкий/ сердитий вітер завива.

Шелестить пожовкле листя по діброві/ гуляє вітер.

Хлопець усміхнувся/ лиш він знав правду.

Дунув вітер понад ставом/ і сліду не стало.

Вже тиха осінь ходить берегами/ на вербах трусить листячко руде.

Десь скрадливо скрипнула хвіртка/ насмішливо обізвався дівочий голос.

Сашко задихався та зморився/ більше години вони бігли із Сіроманцем.

Соловей співає/ серце завмирає.

Серед садочка на клумбах цвітуть різні-різні квіти: і братки, і гвоздики, і флокси, і резеда.

У дідуся затремтів голос: «Ну дивись, Даньку!» 

Сталось диво: тоді камінець засіяв і промінням ясним всіх людей здивував.

Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні. 

Гляне холодною водою обіллє

Вітер війнув листя з клена жовте жовтаво-золоте полетіло ( П.Тичина)

Зацвіли в клумбі нарциси стало на душі веселіше

Пан гуляв у себе в замку у ярмі стогнали люди (Леся Українка)

Подержало з тиждень морозом земля змерзла мов кістка ( Панас Мирний)

Не плюй у криницю прийдеш по водицю ( Нар.творч.)

Я прислухався нічого не чутно

Вона знала це була їхня остання зустріч

Серед садочка на клумбах цвітуть різні-різні квіти: і братки, і гвоздики, і флокси, і резеда.

У дідуся затремтів голос: «Ну дивись, Даньку!» 

Сталось диво: тоді камінець засіяв і промінням ясним всіх людей здивував.

Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні. 

Наука вчить багато а життя ще більше.

Найшла коса на камінь бо коса не втне а камінь не подасться!

Лаврін не поганяв волів він забув і про воли і про мішки й тільки дивився на Мелашку.

 Якщо раніше встанеш то більше зробиш.

У легендах стародавніх   – справедливості немає; все там річ іде про жертви  – та кривавії події. (Леся Українка)

Колись давно в далекій стороні була війна страшна і незвичайна те лихо звалось –  білою війною. (Леся Українка)

Вона була при зброї: у руках був заступ гострий, а в кишені куля. (Леся Українка)

У темряві темній, серед ночі до мене часто гість непевний  – приліта, він поглядом жахає і віта. (Леся Українка)

Виросла там квітка, у темниці: в ямі, ми її зірвали – нехай буде з нами. (Леся Українка)

Гаряча хвиля раптово вдарила в серце у руках він тримав гарно вишиту шовковою заполоччю лляну сорочку.

Климко підвівся ноги одразу загули і налилися гарячим.

 На луках туманець при самій воді стелеться лелеки вздовж болота походжають.

Дивлюсь позаду мене вода озеро.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

море виграє хвилями.

вечір доволі холодний.