Розділові знаки в БСР

А На подвір’ї Сашко пригнувся під вікнами знову, прокрався до груші, почепив на сучок ножа, тихо обмів віником валянки 

Б Таїса з Михайлом кинулися наввипередки, ось обоє зникли між деревами 

В Біга Катря боса лісом, біга та голосить 

А Лід тріщав лускався крижини лізли одна на одну

Б Раптом моє серце тенькнуло опустилося трохи вниз і радісно завмерло невдалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки-червоноголовці 

В Море спокійне небо голубе сонячне проміння скопом сиплеться в воду 

А Де-не-де у вікнах ненадовго заблимали каганчики і знову погасли люди повечеряли 

Б Сашко не повірив своїм очам на стежці перед ним стояв Сіроманець! 

В Сойка підступна птиця вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе 

А Дедалі більш видніє степ ширшає, розпросторюється після нічної мли 

Б А слово скаже - з пам’яті не викинеш 

В Однокрил вибрався з кущів, присів біля вогнища і дивився на жар: він, як і всі гайворони, любив блискуче 

А Батько з матір’ю в ці дні далеко, полетіли до сина: одружується Петро 

Б Квіти латаття білого мають цікаву біологічну особливість: в хорошу погоду вони відкриваються вранці десь годині о сьомій і закриваються під вечір близько п’ятої- шостої години 

В У корови були різні роги: один, довгий, красиво вигнутий, стримів угору, другий, скручений у бійці, ліз прямо в око 

А Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули, згинули у вечоровій безвісті 

Б Літа мої молодії марно пропадають, очі плачуть, чорні брови од вітру линяють 

В Із-за лісу, з-за туману місяць випливає, червоніє, круглолиций, горить, а не сяє