Однорідні члени речення

Осінь ходить, яблука золотить.

Дід уже був старий, але повороткий.

З моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

Котиться Колобок, котиться, а назустріч йому Лисичка.

1

2

3

4

Довга шовкова сукня вже була готова до весілля.

Але явище вражало своєю первісністю і грандіозністю (За К. Скар’яновим).

 Вона кинулася в комірчину до скрині, і внесла цілу купу вишитих рушників (За І. Цюпою).

Християнство стало серйозним стимулом до розгортання великого будівництва і світських і культових споруд.

Листки то намагаються ухопитися за гілку, то наче звисають.

Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий.

Маска ховає обличчя, але не ховає очей.

А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш труднощі дороги.

 Велика Китайська стіна, руїни Колізею у Римі чи давньогрецький Парфенон в Афінах варті уваги і пошани. (За Н. Бібік).

  Страшні війни, лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових витворів людського духу і прекрасних споруд (За Н. Бібік). 

   І навіть базар побачив той футбол на стадіоні (За М. Слабошпицьким). 

  Культура західноєвропейського середньовіччя мала три смислотворчих вузли — церкву, замок та місто.

  Люди з пароплава привезли на берег великі бочки, залишили їх тут і повернулись назад (За М. Трублаїні). 

    Тико захотілось поїхати далі (За М. Трублаїні). 

    І сів на цю яблуню перепочити (За М. Слабошпицьким). 

   Норми князівських «Уставів» поширювалися на всі прошарки населення.

  Яблуні дихають цвітом росяно, червоно й біло (А. Малишко).

   Вітер був хоч холодний, зате приємний (За Ю. Шовкуненко).

   Його полонили не так багатства наявних рослин, як їх життєва сила (І. Ле).

Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати.

 Настало душне і гаряче літо.

 Пахнуть гіацинти, нарциси, бузок.

  Іноді під ногами хрускає лісова гіллячка або жолудь.

Розведене пастухами ще зранку.

 Що залишили недолугі туристи.

  І ховається за ліс сонце.

 І залишає по собі лише іскорки.

Памятайте, що і в рослин, і у тварн немає депутатів.

Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя, вітер, і хмарини.

А світ такий мінливий і бентежний!

Гаррі не почувався тепер ані відважним, ані мудрим.

Мене весь час то палило, то морозило.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.