Самостійна робота. Просте двоскладне речення. Підмет і присудок (І варіант)

Домашні завдання (підмет) ми виконаємо (присудок) ввечері.

Теплі шкарпетки сплела (присудок) бабуся (підмет).

Спортивне спорядження (підмет) вони поклали(присудок) в човен.

На морі ми (підмет) будемо(присудок) плавати, пірнати. 

Паслась коза з козятком коло хати.

А сьогодні справжню гонитву явили перед моїм зором дві білки.

А в Києві обмаль зброї.

Кожний із щедрувальників носив із собою оберемок ліщини.

Аж кінь летить, копитами скелю розбиває!

А мороз мене – хлюсь по ногах.

Подивіться лишень добре, прочитайте знову тую славу.

Усю тривогу наче рукою зняло.

А без долі біле личко – як квітка на полі.

Буває всяко, доля – не черінь.

Пушкар сказав, що злочин – непрощенний.

Ті зорі – душі людські.

Два скіфи шиють золотом сорочку. – сполучення числівника з іменником;

А плакати – сором. – неозначена форма дієслова;

Спасибі, сонце, ти прийшло крізь ґрати. – іменник у формі Н.в.;

Чумацький Шлях до себе манить погляд. – складна географічна назва.

О серце, серце, ти не печалься!

Лісове болото обступили білокорі берези.

Думати про Єльку – йому сама насолода.

То була тиха ніч чарівниця.

Спи, Чигрине, нехай гинуть у ворога діти.

Доколі будете стяжати і кров невинну розливать людей убогих?

Його єдиная дитина покинуть хоче.

А він, знай, співає…