9 клас Синтаксис. Пунктуація. Пряма мова і непряма. Текст. Діалог..Цитата.

  В. Сухомлинський говорив, що «любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».

  Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки

 «Люди, що створили цю живу красу, мабуть, у душі ─ поети»,- подумав я, оглядаючи все навколо.

Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок...

 Дослівний уривок із чийого-небудь висловлення або тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення певної думки

  Це короткий влучний вислів

  Це слова, які властиві мовленню людей певної професії

Вибірковий переказ чийого-небудь висловлення або тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення певної думки

 Кожне окреме висловлення учасників діалогу

Це мова двох осіб

Слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі

Вигук під час ррозмови

Чуже мовлення, яке передають не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту

 Це пряма мова, що передає розмову двох осіб

  Це чуже мовлення передено дослівно

Розмова двох і більше осіб

 Я прощаюся з літом, і воно мені каже: "Прощавай !"

  "Журавлі курличуть- летімо у вирій"

Добрий вечір,- заспівав позаду дівочий голос.

Дівчина запитала , коли наступний потяг.

Щасти тобі в усьому Лідіє!

 Плачинда стверджує що мова об’єднує згуртовує людей у націю.

Ви говоріть а ми будемо слухати. 

Не беріть від баби гостинця крикнула Мотря зі своєї хати.

Он бачиш там питає дика рожа Чи я хороша?

 Що ж іди Іванку покірно обзивалася Марічка Така нам доля судилася.

 Одчини перше ворота озвався Шрам а потім біжи собі куди хочеш.

 Майстро десь зірвався сказав Оверко Половець й оглянув степ.

 ... це точно відтворене висловлювання певної особи, передане без змін.

   ...це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки

    ... це розмова двох осіб.

 ...це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.

Яка ти розкішна, Земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами (М. Коцюбинський).

Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).

Чого зажурився, мій любий козаче – питає дівчина вродлива (Леся Українка).

Коли дивлюсь туди он, на захід, іноді чомусь так сумно-сумно стає, говорила Маша (О. Гончар).

Чи впізнаєш мене, Петре промовив до Кавуна Джеря (І. Нечуй-Левицький).

А це ти, Максиме зрадів Карно, дивлячись у вікно. Заходь, заходь! (М. Коцюбинський)

Ніщо так не красить людину, як натхнення, подумала Ярослана (О. Гончар).

Що ж не дає мені промовить просто Так, доле, ти міцніша, я корюся (Леся Українка).

 Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «Обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом». 

Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність, «обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом. 

Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «обтрушує із себе всякий порох політики, якщо скористатися його власним виразом. 

Взагалі ж після переїзду (з Німеччини) до Франції Винниченко припиняє активну політичну діяльність: «Обтрушує із себе всякий порох політики», якщо скористатися його власним виразом. 

 — Чи воно, діду, є там люди? —

— Де? —

— На небі… "

Нема, сину! Там Бог святий, - "янголи його та душі праведні..."

— А хто ж ти?

— Я… Чіпка.

— Ти Чепіга, а не Чіпка! — крикне хто із середини.

 — «Що то, бабусю?», — указує Чіпка на зорі.

— То? Зорі.

— Що ж то за зорі?

— Чого ти тут ходиш? — обізвалась вона перша.

— А ти чого хліб толочиш? —

" Хіба це твій хліб?"