Безсполучникове складне речення

Я ніколи не любив цього лісу, він був якийсь не мій.

Правду кажучи, мене не дуже цікавила доля назбираних грибів.

Назбиравши по цілому відрі груздів, намокнувши, наковтавшись сумного осіннього повітря, ми йшли додому.

Він завжди вважав себе дуже багатим // є молодість, є сила, є нестримне бажання працювати

Шумить вода // весною повіва // земля квіточки викида

Мати вірила // земля усе знає

Будеш сіяти з сумом // вродить печаль

На білу гречку впали роси // веселі бджоли відгули

У всякого своя доля і свій шлях широкий // той мурує, той руйнує...

Гаї шумлять // я слухаю.

Пора до двора // сходить місяць і зоря.

Садок вишневий коло хати // хрущі над вишнями гудуть

Все буває у серці людському: тихий смуток і гордий гнів.

Бери до серця і затям: душа творця не переквітне.

Скрізь червоно : на небі, і на узгір'ях , і на горі.

Диригент змахнув паличкою — у музикантів надулися щоки.

Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежка — все це було йому знайоме.

Жити мені без праці — значить зовсім не жити.

Січень без снігу літо без хліба.

Не бійтесь заглядати у словник це пишний сад, а не сумне провалля.

Метушня слабким притаманна безголосим властивий галас.

Костик зітхає : брат не хоче обговорити з ним гру

Сказано : велика птиця горобець.

Відчинила двері : вітер як дмухне, аж засвистів.

...налякавши і людей, і птахів.

...сполохані птиці миттю злетіли.

...неначе велетенський дзвін.

...так що майже стемніло.

...і сипнув дрібний холодний дощ.

...в повітрі пахло дощем

Мама читала казку, на край ліжка зліталися птахи - зорі.

Коли Творець подарував Україні пісню, пісенною стала душа українців.

Я довго їхав польовою дорогою, вздовж неї цвітуть сині сокирки.

Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, у садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука.

Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік : я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік.

Сіла птаха білокрила на тополю, сіло сонце понад вечір за поля, покохала , покохала я до болю молодого, молодого скрипаля.