Складне речення, його ознаки. Складносурядне та складнопідрядне речення.

складнопідрядними  

складносурядними  

безсполучниковими

узгодженими

щоб, чи, який, що, проте   

але, а, та, чи... чи, і, й

через те що, бо, тому що 

зате, як, наче, ніби, хто

Кирило лишився сам і байдужо дивився, як ніч обгортала садок - чорна, густа і тепла.

Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить .

А хіба не святим став той день, коли ти сам торкався до чепіг і проводив  свою першу борозну?

А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим   вогнем і стало прозорим, як скло .

Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу.

Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах .

Посієм коло хижки мак-відюк, терлич посадимо коло порога, та й не приступиться ніяка сила.

Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею .

Обважніле гілля дерев, зелень кущів, картоплі — все ніби порозбухало водою (О. Гончар).

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні (Л. Костенко).

Ясне сонце геть підбилося вгору, розсіває своє золоте марево по зеленій долині (Панас Мирний).

Квітчає парк падучим листом карнизи, ліхтарі, дроти, встилає килимом барвистим бульвари, вулиці, мости (І. Вирган).

Дощ пройшов - і люди як нові.

Піч тримали завжди в чистоті, білили й шанували, розмальовували і квітчали, ніколи не лишали на ніч порожньою.

Коли хочеш добре жити, треба працю любити.

А он село, що зветься Лемеші.

[ ], що [ ] та[ ].              

[ ], [що та ].                          

 [ ], що ( ) та [ ].

[ ], що ( ).

[ ], та [ ], ще [ ]

[ ], до [ ]

 [ ], та [ ] [ ]

[ ], та [ ]

Голі дерева поволі вкривалися снігом і перетворювали сад на дивну казку.

Нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна (С. Фоменко)

Ластівки літали над самою землею мовчки, без щебету.

Там, на горі, біла хата із бабиного літа (Г. Овсієнко)

Зло повертається до того, хто його заподіяв.

Пташки, що влітку так співали, у вирій вже повідлітали.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Хоч і добре стелять, та твердо спати.

Я збагнула, що забуття не суджено мені.

Черкнула блискавка по зелах, аж полягали всі вони.

Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні випливли на води?

Ми є тому, що нас не може бути.

І ми тоді не відали про те, чого старий тремтячими руками ловив секунди крильце золоте

Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день.

Невже я з'їм те яблуко гібрид, що навіть дух його мені набрид.

А справжня слава - це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесла

два або більше слів, пов'язаних між собою, одне з яких головне, а інше - залежне

одне або більше слів, які пов'язані між собою та виражають закінчену думку

набір граматичних осов

набір слів, які пов'язані між собою граматично

Коли дороги життєвої тебе підхопить вітер злий,

по вінця сили трудової у серце стомлене залий (М. Рильсьий)

Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. вт.)

Коли вже народився ти поетом, за все відповідай у цім житті (Олександр Олесь)

Як тільки Харитя увійшла межи жита, гарний краєвид зник (М. Коцюбинський)

Любов до тебе, Україно, найкращий в світі оберіг (В. Черепков)

Містечко давно спочивало, і скрізь було тихо (В. Шкляр)

Зорі горіли все яскравіше, зливаючись в одну суцільну заграву (В. Кучер)

Арештанти зі зв'язаними руками важко, поволі спинались на ноги й зістрибували на землю (В. Шкляр)

Сяйливо блима яснозорий сад і місяць тане в ночі на долоні (Г. Дудка)

Рвонув за поли вітер дику грушу - і ґудзиками впали горобці (Г. Дудка)

Буде чисте небо ніжне і тривожне, і земля вбереться в золоту красу (С. Жадан)

Якщо пісня в тебе іскриста, то й душа твоя чиста (Нар. тв.)

Вони не бачилися так багато літ, що навіть порахувати їх було лячно (І. Корсак)

Перед чорним шляхом, що пролягав через ліс, Ворон потяг повід ліворуч (Василь Шкляр)

Хоч і хороше у великому місті, проте київський темп придатний радше для екскурсій (М. Павленко)

Вирушаючи в дорогу, ми навіть не знали, де нас застане ніч (У. Самчук)

... якого так довго чекали діти.

... а потім небеса потемніли.

... і запрошував дітвору надвір.

... засипаючи все довкола.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами (Л. Костенко)

Волога погода, що прийшла на зміну нещадній спеці, виявилася сприятливою для розвитку соняшнику (З газети)

Вирушаючи в доргу, ми навіть не здогадувалися, де нас застане ніч (У. Самчук)

Поширені думки, що навіть незначне потепління може призвести до глобальних змін клімату (Із журналу)

коли?

де?

який?

відколи?

на тому місці

там

біля парку

на тій вулиці

... оскільки там завжди оновлюють експозицію.

... щоб дізнатися багато нового про рідний край.

... хоча не завжди мають достатньо часу.

... щойно трапляється така нагода.

Усі спостерігали, як важкі потоки з неба поливали дерева й кущі (Іван Багряний)

У дитинстві відкривєш материк, який потім називаєш Батьківщиною (Ліна Костенко)

Себе ми зрозуміли врешті-решт, коли відчули силу і відвагу (Леонід Горлач)

Щоранку Катерину будили лелеки, що гніздилися на подвір'ї, озивалися до неї, коли та відчиняла двері (К. Мотрич)

[ ], (...), (...).

(...), [ ], (...).

(...), (...), [ ].

[ , (...), ], (...).