Складне речення. Складносурядне речення

Складне речення має дві і більше граматичних основ.

Частини скланосурядного речення пов'язані підрядним зв'язком за допомогою сполучників

Частини складносурядного речення пов'язані сурядним зв'язком за допомогою сполучних слів

На клумбі цвіли жоржини, чорнобривці, пахло прив'ялим духом полину.

Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придання

Схиливши голову, Славко уперто не відповідав на запитання.

Сиджу і слухаю, як народжується вітер.

І на цих високих пам'ятниках спочивають не тільки запізнілі перелітні птахи, а й, здається, у надвечірніх сутінках дрімають обважнілі хмари.

Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати.

Мине час, і піде вода аж за Перекоп.

То він пригадував вираз подиву і страху на її обличчі, то спливало перед очима її розгублене личко.

Людина створила культуру, а культура людину

У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос.

То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива.

Згорнула тиша крила на зорі, і ранок вже перебирає струни.

Срібно-холодні роси спалися і дикі кози, стрункі і полохливі, виходили пастись на поляне.

Над річкою пошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудіння.

Яблука, налляті холодним соком, світяться їх видно з далеку.

Я завжди мріяв написати пісню про маму, та різні поети всі слова вже сказали.

Красується жито, і лунає дитячий сміх.

Дівчина сміхнулася своєму видиву й заграла тихше.

Надвечір хмари опускалися нижче, а тополі над селом повищали, і набрали войовничого вигляду.

Він подає її руку і вони разом сходять униз.

Безлисті чорні дуби в лісі рельєфно чіткі, і в прогалинах між стовбурами погляд летить далекою.

Он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздики.

А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись на радощах, таки заплакав.

Є на світі багато таємниць.

й до кінці літа більше не здіймалася.

штиль радував матерів з дітьми.

коли ми повернулися з екскурсії.

Проспівали на кутку півні й озвалося з лісу відлуння.

Дощ насвітанку стих але за мить він перейшов у варево огненне.

Земля ще спить і сниться їй весна, така квітуча, сонячна, рожева.

Сад цвіте і кожна пелюсинка маму уподібнює на мить.

А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий плавунець.

Аж ось нарешті обізвалась кобза і заспівала скрипка.

Керувати - це передбачати.

Яка ганьба - плювати у криницю.

У кожної людини є про що розповісти.

Вибитися у люди - справа зовсім непроста.

Яке високе блакитне небо висне в нас над головою і які чудові пісні дзвенять нині по всій нашій землі!

У неї тоді блищали очі, й червоніли щоки.

Або розумне казати або зовсім мовчати.

В балці було вже зовсім темно - і впізнати кого-небудь можна було хіба тільки по голосу.

Сніг замете ліси, а вони все стоятимуть у коричневому уборі, зберігаючи його як найбільшу окрасу.

Пісок при місяці блищить, а коник, як полум'я, грає.

Птахи не сіють, а все одно їдять.

Живу і дихаю вчорашнім днем, і спомини цілую, як дитину.

підрядні

єднальні

протиставні

розділові

градаційні

приєднувальні

просте речення, ускладнене відокремленими зворотами.

складне речення, де є головна і залежна (підрядна) частина.

складне речення, частини якого з'єднані безсполучниковим зв'язком.

складне речення, частини якого пов'язані між собою сполучниками сурядності та інтонацією, є синтаксично рівноправними, але зі смислового боку та інтонаційно не самостійні.

А в голові йому наче хвилі гойдалися, і сивий туман застилав очі.

Держи коня за повід, а чоловіка за язик.

З самого ранку не лише старі взялися за лопати, а й малеча відкидала по дворах сніг.

Дівчина троянди поливала, і кудись котилася хмар навала, і сміялася осінь за вікном.