Складне речення.Складносурядне речення

Речення ускладненевставними словами, зворотами та звертаннями;

Складне речення, яке складається із двох частин, об’єднаних за смислом та інтонацією;

Складне речення, яке складається із двох або кількох граматичних основ, об’єднаних за смислом та інтонацією, пов’язаних за допомогою сполучників сурядності;

Будь-яке речення, у якому є сполучники

На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

А ниви пахли хлібами, динями, кавунами, і шуліки високо внебі погойдувалися на крилах.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз’єднує їх.

Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна.

яке має дві або більше граматичні основи

яке має багато розділових знаків

яке має одну граматичну основу

яке має лише підмети

З десяти років дівчинка вже малювала яскраві натюрморти.

З десяти років дівчика вже малювала яскраві натюрморти, а мама часто купувала їй нові акварельні фарби.

Дівчинка малювала яскраві натюрморти, пейзажі та портрети.

Коли мама купувала їй акварельні фарби, вона починала малювати яскраві натюрморти.

Слово, в бою огрубіле, у тому краю забрини, де вишні в убранні білім мене виглядають з війни (О. Гончар).

Чорну душу милом не відмиєш (Н. тв.)

Чесне діло роби сміло (Н. тв.)

Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, раз по раз тихо сідало на землю, вкриваючи її золотим накриттям (Б. Грінченко)

Той, що занепав духом, уже не страждає (Д. Павличко).

Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко).

Де господар добре робить, там і поле буйно родить (Нар. тв.).

Сиві, важкі хмари облягли все небо.

Дніпро ще не зовсім звільнився від криги, проте навігація вже почалася.

Сонце вже сховалося за обрієм, і небо на заході пашіло червоними вогнями.

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

Не тільки книжка пам’ять розвиває, а й уява кращає.

і весело підморгував зорям.

і тисячі зір палахкотіли в глибинах неба.

відбиваючи темні тіні на плесі Дніпра.

на сході вже біліла вузенька смужка світанку.

Наша планета - це прекрасний  та затишний дім,  і ми обов’язково збережемо цей світ для майбутніх поколінь.

Життя коротке - але слава може бути вічною.

Пройшов дощ і дерева заясніли під сонцем.

Літо, і море вдалині.

Вітерець обдуває траву і вона тече ніжно  як вода.

Багряним маком дотлівав захід і сиза ніч м’яко стелила свої шати.

Цей спокій порушать рвучкі пориви вітру і на землю впадуть важкі краплини дощу.

Хай розквітає рідна земля все більше і вороги не заздрять цій красі !

Двері відчинилися - і в хаті відчувся холодок зимової завірюхи.

Сонячний день дихав запашним теплом, і дзвінкоголосі жайворонки славили весну.

То пронесеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс і впаде в ситу землю.

Розумний розсудить, а дурний засудить.

Гостро зблиснули шаблі козаків, і почалася кривава січа.

Не тільки жайворонки нас вітали, але й гречки рожевим гомоном співали.

Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

То вітерець дихне на ниві, то коник в житі засюрчить.