Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку

Більшого горя я не знаю, коли нива горить і чорніє зернина, тліє земля, де ромашки цвіли, сохне навічно тонка тополина.

Стоїть гора високая, зелений гай шумить, пташки співають голосно, і річечка блищить.

Важчають ноги, важчає все тіло, тріскаються від спраги вуста, а в голову приходить шерех колосків, ніби там осипаються вони.

Я знаю, тут проходили бої і вороги ломились в ці ворота.

п'ять

чотири

три

дві

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну.

На світі у кожного сонце своє; любенько живеться, як сонечко є.

З вітром шепочуться квітки, пісня дзвенить про любов, і над свідчаком ріки місяць примарний зійшов.

Цвітуть сади, духмяно пахне рута, і соловейко спокою не зна.

Сполучниковий сурядний і підрядний;

безсполучниковий та сполучниковий підрядний;

безсполучниковий та сполучниковий сурядний;

безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний.

Коми;

двокрапки;

тире;

крапки з комою.

І вицвіли писані тарелі, і плакав батько, і пливли роки, - коли над нею не було вже стелі, а тільки небо небо і зірки...

Час ішов непомітно, вже зовсім задніло, заграли сонячні мечі за лісом, небо стало вищим, а рибалка укоськував рибину.

Скільки ніс я для тебе тривог і тепла, але ти, як весна, стороною пройшла.

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови.

Земля в обіймах супокою, їй дня, що згас, не повернуть.

Знаю я, моє не згасне ім'я: кров свою віддав пісням моїм я, що мене продовжать у житті.

Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою!

Мовчала ніч; усі мовчали; і соловейко задрімав; на небі зірочки блищали, за гаєм місяць виглядав.

Вільно й широко розляглися зелені поля; не тіснили їх похмурі ліси, не давили високі гори, і далеко-далеко сягало око впродовж ланів та невеличких гайків, що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.

Вільно й широко розляглися зелені поля - не тіснили їх похмурі ліси: не давили високі гори і далеко-далеко сягало око впродовж ланів та невеличких гайків, що зеленими вершечками, виглядали з ярів та балок.

Вільно й широко розляглися зелені поля: не тіснили їх похмурі ліси; не давили високі гори і далеко-далеко сягало око впродовж ланів та невеличких гайків, що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.

Вільно й широко розляглися зелені поля, не тіснили їх похмурі ліси, не давили високі гори і, далеко-далеко сягало око впродовж ланів, та невеличких гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.

Гудуть бубни, рвуться на скрипках струни, - танцюють дерева, хилитаються з боку на бік хати, танцюють цигани, танцює ведмідь з кільцем у носі, а козак притупує, зриває з голови шапку і летить, неначе шуліка, по колу, перекидається в повітрі, аж курява встає.

А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет.

Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі, і час оновлення настав, і темні просвітились очі, вчорашній раб Всесильним став.

А речення - мов зоряний разок слів - намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно.

Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком.

Складне речення із підрядним та безсполучниковим зв'язком.

Складне речення із сурядним та підрядним зв'язком.

Складне речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком.

Я правді глянула у вічі - і чорний колір білим став.

Діамант малий - краси багато.

Розкажи мені про поле чисте - стану я і лагідний, і чистий.

Скільки років землі, - і мільярд, і мільйон, - а яка вона й досі ще гарна.